«Лісова Пісня» Скорочено (Переказ) — Леся Українка
“Лісова пісня” переказ стисло допоможе згадати короткий зміст драму повністю.
Пролог
Події відбуваються в старезному і таємничому лісі на Волині, протягом року. Кожна частина починається пейзажем, і відбувається в різну пору року.
Був початок весни. У лісі біля озера з’являється «Той, що греблі рве»: «Молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами». «Той, що греблі рве» шукає своє давнє кохання – Русалку, яка невдовзі припливає до нього. Він пропонує їй знову порозважатися, як і минулої весни. Їх розмову перервав сивочолий батько Русалки – Водяник, який сварить доньку за те, що вона водиться з облудливим чужинцем. Водяник застерігає Русалку від непослуху, погрожує, що її може забрати «Той, що в скалі сидить». Русалка слухається батька і спускається на дно озера.
1 ДІЯ
У тій самій місцині старий дядько Лев та його молодий небіж Лукаш. Вони прийшли до лісу, щоб збудувати тут хату. Старий розповідає Лукашу, що потрібно уважно ставитися до жителів лісу.
Та лісові істоти не хочуть, щоб серед лісу поселились люди. Русалка хоче залоскотати чужинців, але Лісовик (господар лісу) нагадує їй про домовленість: поки дядько Лев вартує старезного дуба лісові істоти не можуть чіпати ні його, ні його родини.
У цей час з-за старої розщепленої верби вийшла Мавка, яка прокинулася після зимового сну, почувши, чиюсь гру на сопілці. Лісовик пояснив їй, що це грала людина, племінник дядька Лева на ім’я Лукаш.
Мавка хоче зустрітися з Лукашем, але Лісовик попереджує дівчину, щоб оминала людей, бо від них тільки лихо.
І ось з’являється Лукаш, хоче з берези зібрати соку, але Мавка підбігає до нього, хапає за руку і просить не кривдити своєї сестриці. Бо сік берези – то її кров. Лукаш дивується, що зустрів у лісі таку незвичайно пишну та вродливу панну, запитує, хто вона така.
Вона називається Мавкою лісовою.
Дівчина одразу подобається Лукашеві своєю вродою, ласкавою мовою, чутливістю до музики й краси. Мавка зачарована грою Лукаша на сопілці. Від цієї гри в лісі ще пишніше квітне дика троянда, білішає квіт калини, кує зозуля, співає соловейко.
Хлопець розповідає Мавці й про те, що вони збираються будувати в лісі хату. Мавка захоплена хлопцем і не хоче з ним розлучатися. Лукаш розповідає, що восени його хочуть одружити. Мавка журиться, питає, з ким. Хлопець відповідає, що пари йому ще не знайшли. Тоді лісова царівна запитала, чи ж люди надовго одружуються? Хлопець відповів, що навіки, а Мавка поскаржилася, що зовсім самотня, і в них немає такого, щоб назавжди.
Дядько Лев кличе Лукаша. Мавці стало неймовірно сумно: мабуть, тому, що день скінчився, а їй не хотілося розлучатися так швидко з Лукашем. Дядько ловив рибу в озері і русалки перевернули його човен. Він просить Лукаша назбирати гілля для багаття. Біля багаття Лев розповідає оповідку і засинає.
Поки Лукаш був з дядьком Левом до Мавки приходить міфічний персонаж Перелесник, якому Мавка дуже подобалась. Він пропонує їй затанцювати, але вона відмовляє, бо не має почуттів до нього. Мавка відправляє його до однієї з Русалок, а сама тікає до лісу і ховається від Перелесника. У лісі Мавка знову зустрічає Лукаша, вони розуміють, що закохалися. Вони таємно зустрічаються, цілуються, обіймаються, стають парою. Мавка відчуває себе щасливою, для неї їх кохання навічно.
Вона каже, що ця ніч для них є шлюбною, а Лукаш дивується, як можна так швидко поєднатися. Вона прикрашає своє волосся білим квітом калини, а він прикрашає її вінок світляками, які нагадують зорі.
Її подруга Русалка заздрить Мавці, мріє занапастити Лукаша. Вона намовляє Потерчат, злих духів, аби вони прикинулися вогниками і заманити Лукаша на трясовину, щоб він потонув у болоті. Потерчаті роблять спробу втілити підступний план, і Лукаш мало не тоне. Та Мавка вчасно рятує коханого.
Дядько Лев почувши крики Лукаша прийшов на допомогу.
Хлопець розповідає, що саме Мавка допомогла йому врятуватися.
Дядько Лев і Лукаш йдуть додому, але хлопець обіцяє, що прийде до лісу, адже їм потрібні матеріали для будівництва хати.
Кохання Мавки і Лукаша розквітає…
2 ДІЯ
Літо вже майже закінчилося. Люди побудували хату, посадили город. Мавка кожного дня допомагає Лукашу, разом вони випасають худобу, потім вона допомагає йому по господарству.
Проте матір недолюблює Мавку, вважає, що вона не пара її сину. Матір також сварить Лукаша, за те що він даремно витрачає час, граючи на сопілці, не допомагає їй по домогосподарству. Лукашева мати й на Мавку кричить, називає її «відьомським кодлом», ні до чого не придатною нечупарою. Дядько Лев захищає Мавку: «З таких дівок бувають люди, от що!». Та жінка не слухає його і ще дужче сварить дівчину.
Лукаш пояснює Мавці, що матір хоче таку невістку, яка б працювала на полі й у хаті. Внаслідок всіх цих непорозумінь у дівчини з Лукашем виникають сварки.
Мавку до болю ранять слова коханого, вона більше не пізнає його серед буденних клопотів і турбот. Вона просить Лукаша заграти їй на сопілці, проте отримує від нього відмову. Мавка намагається зрозуміти всі ці закони своїм закоханим серцем, але такі дрібні турботи чужі їй, вона живе всесвітньою красою.
Матір відправляє Мавку жати на ниву, дає старий сільський одяг, щоб та переодяглася. Мавка одягає звичайний сільський одяг, волосся заплітає у дві коси й укладає віночком навколо голови, потім бере серпа і йде на поле жати. Проте в житі з’являється Русалка Польова і благає «сестрицю» не губити її красу. Щоб допомогти їй, Мавка ранить собі руку серпом, Русалка Польова дякує їй за це і зникає.
На поле приходить матір Лукаша й молодиця Килина. Побачивши, що Мавка нічого не жала, жінка сварить її. Килина радо пропонує свою допомогу і бере серпа до рук. Невдовзі приходить і Лукаш, який стає допомагати Килині. Мати йде до хати готувати обід. Килина з Лукашем вправно виконують усю роботу й навіть заграють один із одним.
Мавка не може спокійно дивитися на це і відходить далі. Аж раптом виходить мати і кличе їх на обід.
Але кілька снопів залишились не дов’язані, тому Лукаш просить Мавку зробити це, але лісова красуня відмовляється. Мавка каже Лукашеві, щоб Килина більше не з’являлася в лісі, бо вона лиха, «хижа, наче рись». Лукаш сердиться, каже, що вона не може вказувати йому з ким спілкуватися. Він в’яже останнього снопа і йде до хати. Мавка, прихилившись до берези, дивиться на женців і тихенько плаче.
З хати виходять мати, Килина і Лукаш. Мати ласкаво прийняла Килину і просить Лукаша провести дівчину до села, бо вже стемніло. На Мавку люди не звертають уваги. Вона тихою втомленою ходою йде до озера, сідає на похилену вербу й плаче. Починається дощ… Всі сили природи співчувають Мавці. До неї згодом підпливає Русалка, яка не може зрозуміти горе сестри. Їх погляди на кохання кардинально різні. Русалка застерігає її від кохання, яке може занапастити вільну душу. Попереджає Мавку й Лісовик.
Він просить її згадати про свою волю, красу природи, звільнитись від пут людського кохання.
Мавка просить Лісовика допомогти їй знову стати такою, як була. Вона хоче повернутися до минулого життя, знову стати лісовою царівною: «То дай мені святкові шати, діду! Я буду знов як лісова царівна, і щастя упаде мені до ніг, благаючи моєї ласки!». Лісовик накидає на Мавку гаптовану багряницю і срібний серпанок, і одразу зникає.
Незабаром з’являється Перелесник, який починає залицяєтися до Мавки. Вони починають танцювати. Але дівчина, лякається цього, просить Перелесника відпустити її з полону незрозумілих для неї почуттів.
Раптом з’являється злий дух Марище, від якого втікає Перелесник, залишивши Мавку одну. Марище умовляє Мавку піти з ним в незнаний далекий край: там, під землею, тиша, спокій, «ні дерево, ні зілля не шелестить, не навіває мрій». Але Мавку дуже складно підкорити. Вона кричить, що ще жива, а в її серці є те, що буде жити вічно.
З’являється Лукаш, який, побачивши бліде обличчя Мавки в яскравому одязі, відрікається від своєї коханої.
З горя Мавка йде до Марища і просить забрати її. Марище одразу ж торкається до Мавки, яка впавши йому на руки, зникає під землею.
3 ДІЯ
У хмарну осінню ніч біля Лукашевої хати чорніє постать Мавки. Вона в чорному одязі, на її грудях червоний пучечок калини. З лісу виходить Лісовик у сірій свиті і в шапці з вовчого хутра. Його дивує те, що Мавка тут, що її відпустив «Той, що в скелі сидить» (злий дух, він покарав Мавку за те, що вона порушила лісовий закон, коли покохала людину). Вона відповідає, що саме Лісовик звільнив її своїм злочином. Проте він відповідає, що то був не злочин, а помста. Після зникнення Мавки Лісовик перетворив Лукаша на вовкулаку. Із підземелля Мавка почувши жалібне виття коханого про допомогу, силою чарівного слова врятувала хлопця від жахливого прокляття. Але Лукаш ніяк не віддячив дівчині, він відразу кинувся в терновий байрак. Хлопець злякався Мавки і втік від неї.
Мавка вирішила чекати Лукаша біля його хати, плекаючи надію на те, що він повернеться туди.
Невдовзі до хати прийшов Лукаш, худий, змучений, з довгим волоссям, без свити, без шапки.. Килина, зрадівши поверненню чоловіка, через хвилину накинулася на нього, дорікаючи за те, що він десь «тягався, волочився», обізвала п’яницею. Але Лукаш грубо каже їй, що не має бажання з’ясовувати відносини з нею. Його хвилює інше: де подівся дуб дядька Лева? Килина розповідає, що продала дерево, аби не вмерти з голоду, поки чоловіка не було з ними.
Із хати вибігає матір Лукаша, обіймає сина, та він холодно сприймає це вітання. Матір скаржиться на важке життя з «відьмою» — Килиною. Лукаш іронічно каже:
«І та вже відьма? Ба, то вже судилось відьомською свекрухою вам бути. Та хто ж вам винен? Ви ж її хотіли».
До них підходить син Лукаша та Килини, з сопілкою, яку він вирізав із сухої верби, на яку перетворилася Мавка. Хлопчик просить Лукаша заграти на ній. Той спочатку відмовляється, але потім починає грати: спочатку тихо, згодом голосніше саме ту веснянку, яку колись грав для Мавки.
Сопілка промовляє голосом Мавки: “Як солодко грає, як глибоко крає, розтинає мені груди, серденько виймає…”.
Вражений Лукаш запитає Килину, що то за верба. Та Килина правди не каже, пропонує зрубати її і дає сокиру.
Лукаш, узявши сокиру, підійшов до верби, ударив раз по стовбуру, але більше вже не в міг її підняти. Тоді Килина хапає сокиру і замахується на вербу. В цей час з неба вогненним змієм-метеором злітає Перелесник і обіймає вербу (щоб урятувати Мавку). Верба раптом спалахує вогнем, який швидко перекидається й на хату,.
Мати з Килиною намагаються врятувати хоч якісь речі, й разом із речами виносять Злиднів (злих духів, що хотіли погубити Килину та її дітей).
А Лукаш стоїть нерухомо. Килина просить його повернутися в село, та він не погоджується. Жінка пішла геть. Аж тут з-за берези виходить біла, прозора постать, що схожа на Мавку і каже:
«Заграй, заграй, дай голос мому серцю! Воно ж одно лишилося від мене».
Мавка пробачає Лукаша, хоч він визнає, що це він її занапастив:
«Ні, милий, ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос».
Лукаш починає грати. Мавка спалахує давньою красою, і чоловік кидається до неї. Але вона зникає. Починається сніг. Лукаш замерзає з усмішкою на устах.
Закінчується драма такими рядками:
Аудіокнига “Лісова пісня” скорочено«Лукаш починає грати. Спочатку гра його сумна, як зимовий вітер, як жаль про щось загублене і незабутнє, але хутко переможний спів кохання покриває тугу. Як міниться туга, так міниться зима навколо: береза шелестить кучерявим листом, весняні гуки озиваються в заквітлім гаю, тьмяний зимовий день зміняється в ясну, місячну весняну ніч. Мавка спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці. Лукаш кидається до неї з покликом щастя. Білий цвіт закриває закохану пару, а згодом переходить у заметіль. Коли завірюха ущухла, ми знову бачимо Лукаша, що сидить сам, прихилившись до берези. На вустах щаслива усмішка, очі заплющені. Сніг, ніби шапкою, нависає над його головою і падає, падає без кінця…»
Леся Українка» src=»https://www.youtube.com/embed/1eN6gBsfGVo?feature=oembed» frameborder=»0″ allow=»accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture» allowfullscreen=»»> Лісова пісня (Скорочений переказ, дуже стисло)
Леся Українка
Лісова пісня (Скорочений переказ, дуже стисло)
Дійові особи: «Той, що греблю рве», Потерчата, Русалка, Водяник, Русалка Польова, Лукаш, мати Лукашева, дядько Лев, Доля, Злидні, Перелесник, Пропасниця, Куць, Мавка, Лісовик, Килина, «Той, що в скалі сидить», діти Килини.
Дія відбувається в старезному лісі на Волині протягом року. Кожна дія починається пейзажем, який змінюється відповідно до пори року.
Перша дія
На лісову галявину з плакучою березою й великим престарим Дубом виходять дядько Лев і його небіж (племінник) Лукаш. Вони збираються тут, біля озера, збудувати собі хату. Але лісові істоти не Хочуть, щоб люди потривожили їхній спокій.
Лісовик зупиняє Русалку, яка похваляється потопити люд?й, говорячи, що коли б не Дядько Лев, давно 6 не стало вже цього дуба й інших дерев.
Весна. Все починає розвиватися. Прокидається Мавка в дуплі старої верби, де вона зимувала, від чарівної мелодії сопілки. Це грає Лукаш. Мавка хоче побачити його, а Лісовик застерігає: «Не задивляйся ти на хлопців людських. Се лісовим дівчатам небезпечно». З’являється Лукаш, хоче наточити соку з берези, але підбігає Мавка й не дає йому це зробити, називає березу своєю сестрою, а сік — її Кров’ю. Лукаш дивується цьому, але йому подобається зеленокоса лісова дівчина.
Мавка слухає чарівні звуки сопілки, від якої пишніше розцвітають квіти, голосніше співають птахи. їй не хочеться розлучатися з хлопцем. Лукаш говорить, що восени його хочуть одружити. Мавка зажурилася, спитала, з ким. Хлопець сказав, що він не знає, може, Ще й не знайшли йому пари. Тоді лісовичка запитала, чи ж люди паруються надовго? Хлопець відповів, що навіки, а Мавка поскаржилася, що зовсім самотня, і в них немає такого, щоб назавжди.
Друга дія
Пізнє літо. До озера прийшли люди, оселилися, принесли свої звичаї, гамір. Все це захоплює поступово й Лукаша. Ось він виходить з лісу із сопілкою, а мати йому дорікає, що він усе грає, а робота стоїть. їй потрібна невістка-помічниця, про Мавку вона й чути не хоче, бо то «відьомське кодло». Коли Мавка з’являється на подвір’ї в дядька Лева, мати говорить, що дівці не слід упадати за парубком. Дядько Лев заступається за лісову красуню, говорячи, що відьми живуть у селі, а не в лісі, «що лісове, то не погане, сестро, — усякі скарби з лісу йдуть…». Проте від допомоги Мавки мати не відмовляється: дає селянський одяг і посилає в поле жати. Русалка Польова просить Мавку не губити її красу, і та врізає собі руку серпом. Мати приходить з повновидою молодицею Килиною. Побачивши, що Мавка ще й не починала жати, лає її. Килина, а потім і Лукаш швидко жнуть та в’яжуть снопи. Мавці не подобається жінка, бо вона лукава, лиха, «хижа, наче рись». Парубок незадоволений такими словами й говорить, що й сам може перебратися з лісу в село.
Він проводжає Килину, жартує з нею, не звертаючи уваги на лісовичку.
Мавка сумує. їй співчувають лісові мешканці. Йде дрібний дощик. Мавка просить Лісовика зробити її знову такою, як була:
То дай мені святкові шати, діду! Я буду знов, як лісова царівна, І щастя упаде мені до ніг. Благаючи моєї ласки!
Лісовик прикрашає дівчину в багряницю й срібний серпанок. Прилітає Перелесник і кружляє Мавку в прудкому танці. Раптом з’являється Марище й умовляє Мавку піти з ним у край вічного спокою. Та відмовляється, але, почувши, що Лукаш засилає до Килини старостів, погоджується, і вони зникають у безвісті.
Третя дія
Хмарна осіння ніч. Чути сумне вовче виття. Біля хати Лукаша — Мавка в чорному одязі з пучечком червоної калини.
Виходить Лісовик і дивується, що Мавку відпустив назад «Той, що в скалі сидить». Лісова дівчина говорить, що це він її визволив своїм злочином. Лісовик заперечує — це не злочин, а справедлива помста за зраду. Він перетворив Лукаша на вовкулаку.
Мавка ж застерігає його, щоб не радів, бо вона «його порятувала. В серці знайшла… теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертає».
Під вікном чути, як Лукашева мати лається з Килиною, докоряє, що та довго спить, і корова в неї погано доїться, і сама вона нікчемна господиня.
Мавка ж, як тінь, блукає коло хати, сподіваючись зустріти коханого. Килина, побачивши це, заклинає її й перетворює на вербу.
З лісу виходить Лукаш — худий, з довгим волоссям, без шапки. Килина спершу зраділа, а потім почала дорікати за те, що десь «тягався, волочився», обізвала п’яницею.
Лукаш питає, куди подівся великий дуб, а жінка відповіла, що продали, щоб не померти з голоду. Вибігає з хати мати, радіє, побачивши сина, потім скаржиться на нестерпне життя з «отою відьмою» Килиною.
До них підходить хлопчик із сопілкою з верби, що в неї перетворилася Мавка, й просить заграти. Лукаш грає і чує, що це промовляє до нього душа Мавки. Кидається до Килини й питає, що то за верба. Жінка говорить, що не знає, й радить зрубати дерево.
Лукаш замахується сокирою, але не може. Тоді замахується Килина, і верба раптом спалахує вогнем. Вогонь швидко перекидається й на хату. Мати й Килина метушаться, вихоплюють з вогню хатні речі. Разом із ними виносять і Злидні. Лукаш стоїть собі байдуже. Килина просить його піти з ними в село, а він не хоче. Тут з-за берези виходить біла, легка, прозора постать, що обличчям нагадує Мавку, й схиляється над Лукашем. Готовий до помсти лісовички, адже він її занапастив, та Мавка все йому прощає. Лукаш грає на сопілці, Мавка спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці, а хлопець кидається до неї з покликом щастя. Налітає завірюха, а коли відступає, то видно Лукаша, що сидить один під березою зі щасливим усміхом, а на голову йому падає сніг.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
«Лісову пісню» Леся Українка написана, будучи далеко від батьківщини, влітку 1911 року всього за дванадцять днів. Драмою-феєрією назвала тому, що у творі відбуваються незвичайні метаморфози (перетворення), поряд з людьми діють міфічні істоти.
Твір має міфологічно-фольклорну основу, а прототипами реальних людей стали волинські селяни, дядько Лев Скулинський, чиї розповіді так любила слухати маленька Леся Образи Мавки й дядька Лева уособлюють духовність і красу, а матері Лукаша й Килини — приземленість, грубість. У Лукашеві ж ці риси поєдналися, і Мавка дуже жалкує, що він не може «своїм життям до себе дорівнятись». Стративши любов, Лукаш втратив і вміння відчувати красу, і здатність до творчості, перетворився на вовкулаку (напіввовка, напівлюдину). «Лісова пісня» — це глибоко філософський твір про взаємодію добра і зла, про боротьбу людини за вільне, красиве, духовно багате життя в гармонії з природою.
1. | Мы смело пошли 04:21 | тексты песен | купить трек | |
Хотя я забуду себя Вы не знаете, я еще раз объясню, видя тех, кто защищается, думая «нет», мы снова будем вкалывать Мост: Если все получится правильно мы обнаружим, что оставили его лучше, что бы мы ни оставили, снова привести себя в порядок Не оставлять следов — наша директива но кто мог отвернуться от этого и уйти Припев: мы далеко от дома и мы получили так далеко, чтобы пойти мы смело пошли этим путем, потому что хотели знать, мы все одиноки? Хотя я забуду себя Я не знаю, что я сказал раньше. Сделали ли мы все, что могли, чтобы вы тронули чье-то сердце? Мост x3 (хорошо, все в порядке, все в порядке. все готово все в порядке все готово к работе) | ||||
2. | Оставайся таким, какой ты есть 04:39 | тексты песен | купить трек | |
Когда ты слышишь только слухи Когда все, что ты видишь, это ложь когда ты веришь во что-то стоять твердо, не идти на компромисс когда висит посередине не сдавайся не отпускай нет такое ощущение, что висишь в конце Не отворачивайся — не торопись Ты должен оставаться таким, какой ты есть… Оставайтесь такими, какие вы есть Ты должен оставаться таким, какой ты есть Оставайтесь такими, какие вы есть Это то, что я могу измерить Что-то я чувствую Вы прячетесь всякий раз, когда они достигают чего-то реального Ты должен оставаться таким, какой ты есть… Повторить кучу раз. | ||||
3. | Дух ястреба 03:30 | купить трек | ||
4. | Больше 04:34 | тексты песен | купить трек | |
Только 5 футов 9 дюймов. Практически невидимый
Когда будет мое время?
Скажи мне, когда я могу сделать шаг
в какую-нибудь большую обувь? мне надоело терять сантиметры
когда я должен набирать ноги
Я пока не вижу из-за забора.
Не могу претендовать на большее место
Они заставили меня хотеть власти, любовники,
деньги, разве я не могу быть больше? Припев:
Большой дом, большая машина, больший телефон
Штаны побольше, лужайка побольше, но я один
Чем больше вечеринок, тем больше друзей, тем больше ты узнаешь. | ||||
5. | Расправь свои крылья 02:29 | тексты песен | купить трек | |
До меня, вот и я, почему колебания начинает чувствовать, что они не хотят понимать Я был открыт, как книга, но никто не читает меня правильно на беговой дорожке никуда не денешься сам по себе, я не могу сказать, становлюсь ли я выше Я поднимаюсь выше или копаю глубже становится все труднее решить как провести утекающее время подрежет мне крылья или помоги мне научиться летать так расправь свои крылья, лети над ними всеми ты тронута небесами, ты ангел увидеть мир и насколько они малы Иди расправь свои крылья, никогда не падай | ||||
6. | заставил вас выглядеть 03:51 | тексты песен | купить трек | |
Солнце ослепляет, когда он спотыкается о дверь оставленные глазами, которые видят достаточно, чтобы знать, что чужие руки тянутся и дают откровение маленькие круги, сделанные из висящей проволоки прямо перед твоими глазами Все эти поиски кажутся намного проще, чем раньше, о чем вы мечтали; откуда весь этот цвет? окружающие не понимают всего этого восторга Что это за вещь, которую ты носишь, ты можешь скажи мне, что он делает? Припев: Поднимите его и посмотрите правильно это защитное стекло принесет тебе зрение, может быть, теперь ты, наконец, займешь свое место, о, я заставил тебя выглядеть и я не буду думать дважды смотреть, как вы зарабатываете все, что у вас есть, и все же вы достигаете, не заставит вас сиять но это заставило тебя выглядеть Кажется, слишком тихо, они все только что встали и быстро ушли, когда пришли, они ушли никогда не было возможности показать свою признательность, найдя всего лишь кусок ткани, думаю, он надо попробовать на Chorus x2 | ||||
7. | Как все 04:34 | тексты песен | купить трек | |
Как и все
Когда я был моложе, мне нужно было 10 сахаров, чтобы выпить кофе.
Ложитесь спать в половине третьего, когда я могу потерять сознание. 10 лет работы над этой мечтой,
Перестаньте хотеть столько же сахара и сливок.
Горечь притупляет остроту, и в 10 можно заснуть. Припев:
Мы все продолжаем говорить, что нас не поймают, как всех (как и всех)
Мы все продолжаем говорить, что мы не состаримся, как все (как и все)
Снежинки имеют свойство таять.
Твои трещины, они имеют тенденцию набухать.
Вскоре в зеркале вы увидите всех остальных.
Я смеялся, когда мой старик не мог мчаться со мной в гору или когда моя мать говорила мне не торопиться
Теперь я мечтаю о выдуманном прошлом
Желаю, чтобы время не убивало так быстро
Язвительно спрашиваю, куда делись все солдаты. | ||||
8. | Я не сдаюсь 03:47 | тексты песен | купить трек | |
Сижу, хочу разобраться, способ
оправдать мой второй шанс
Разум блуждает далеко, но продолжает приземляться на вас
кто виноват на этот раз, был ли я
жертва моих обстоятельств? Нет,
Я держал дымящийся пистолет, но не пулю, которую он бросил Нарисовал картину, пока пытался найти
еще один кусок золота
Я так и не понял, что злодеем был я
а теперь ты уходишь
Я не сдаюсь, я не сдаюсь
не давая темноте быть причиной, я отдаю себя за
такой человек, что я был
Я не могу измениться для тебя, поэтому я изменюсь для себя. | ||||
9. | Фантазия 03:51 | тексты песен | купить трек | |
Здесь во сне мы проснулись
Где, несмотря на здоровье моего разума, я силен
Я могу бороться за то, что правильно, сегодня вечером в подвале, и я все время буду чувствовать себя самим собой. | ||||
10. | Все встают 04:51 | тексты песен | купить трек | |
Наполни мою чашу, пусть она переполнится
Я буду пить из стойки, пол
или куда он идет
сделай свой выбор, ибо все, что ты нальешь с благодарностью, я выпью, прежде чем покину эту комнату, да, эту пустоту я восстановлю
Загрузи меня купоросом, загрузи меня своей болью, и я буду крутить ее, твою
покаяние или грех он быстро вернется в это место быстро вернется в это место
Все возникают. | ||||
11. | Впусти меня 03:59 | тексты песен | купить трек | |
Оглянись, они ждут
Внутренняя воля угасает
Сдаться кажется желанием. | ||||
12. | Батарейка АА 03:39 | тексты песен | купить трек | |
Телескопический нож с батарейным питанием AA Возвращаясь с моего места, она казалась счастливой. | ||||
Вы также получите доступ к
только для подписчиков
эксклюзивы.
Узнать больше.
Припев 2:
Они все говорят, что нас не поймают, как всех остальных.
(как и все остальные)
Они все продолжают говорить, что это не состарится, как все остальные
(как и все остальные)
Сделай их снова «великими»
И мы забудем, что все это притворство.
И вскоре мы полагаем, что это все остальные.
Мост:
Меня заставили поверить, что мы все уникальные люди
Я точно узнаю, что это значит
Нет другого существа с такой способностью к состраданию. Или такая способность причинять вред. Когда я был моложе, я считал, что все мы равны. И, в конце концов, у нас все будет хорошо, если мы будем поступать правильно.
Что колода не сложена, и мы можем быть кем угодно в стране свободы, но я
Каждый день вижу вещи, которые я просто не могу принять. Хор 3
И я буду продолжать говорить, что я никогда не закончу, как все (как все)
И я буду продолжать говорить, что никогда не сдамся, как все (как и все)
Страх никогда не пройдет
Так пусть все знают
Что не промолчишь и не сядет
Что мы все откуда-то, но теперь мы отсюда, что тебе не нужно наступать на меня, чтобы чувствовать себя прекрасно
Что у тебя достаточно любви, чтобы взять на себя ненависть
Что вы будете тем изменением, которое хотите увидеть
Что я буду заботиться о тебе, а ты будешь заботиться обо мне.
Что мы не сдадимся и не поколеблемся
мы взяли на себя худшее, и мы не планируем терять
О, как велико горе. О, как велика боль. Когда я проснусь завтра. Я снова пойду на работу.
Я снова пойду на работу. Я снова пойду на работу.
Я буду один, пока, а потом Слова летят, как горящий нож, в
человек, который мой единственный якорь
Это был не слишком большой вес, а скорее
жесткость моего упрямого ума и я
не могу перестать думать об этом
сожаление приходит слишком поздно, чтобы предотвратить
вещи, которые я сказал, вещи, которые я имел в виду в то время,
но ни разу я не воспроизвел кассету. Нарисовал картину того, что я имел в виду
другая рука, чтобы держать
Мне не понравилось то, что я увидел, кем я оказался
так что теперь оставлю.
Не стирает недостатки
Видишь нашего мага? Она обходится одной рукой А теперь открой и прочитай, что встретит наш отряд Будь то вода, или метель, или песок.
Охота, воровство, кастинг, лечение В этот забытый век
1 сильный, но 4 сильнее Кто может встать на нашем пути?
Все это время не потрачено зря,
Живые истории, рожденные нашим разумом
Можете смеяться и плакать, пока сказка не будет завершена, Потом мы ненадолго вернемся к себе.
Скажу тебе, что я здесь, в Фэнтези, и я принадлежу
Когда вы входите в эту землю, я все контролирую
Я диктую каждой армии, каждому врагу
Давай, рискни, посмотри, что получится. Ты еще жив? *шепнул?*
Перед лицом тысячи легионов, нет, Ты не успокоишь меня, посмотри, куда я иду, Пересекая самый дикий речной поток
Это то, что нас объединяет, эта фантазия!
Я надел мантию и шляпу волшебника
Да, ты получаешь то, что даешь
Цепляйтесь друг за друга, помните, как трудно просто жить, все встает, да, вы получаете того, кого берете
о боже, я так над этим. Я так над этим
Выпусти это, о, где бы ты ни был
внутри так ярко сияет
они должны понять
поднимите свой бокал, чтобы новые люди могли наполниться тем, что живет в их сердце, это то, что они могут передать, и они будут
Наполни меня добротой
наполни меня своей милостью
взять и вернуться с
все, что вы узнали, и мы быстро вернемся к этому месту
быстро возвращайся на это место Припев x2
Возьми меня, и я встану
разорви меня и я упаду
палки и камни могут сломать мне кости, но мои слова определяют меня
Не такой холодный. Ощутите себя на века
Туман приходит поэтапно
Сначала прикосновение, потом ошеломление.
Это займет всего минуту.
Вы скатываетесь вниз и знаете, что отпустить не больно. Вы один. Откройте горло и
я могу заглянуть внутрь
мимо всего этого
Припев:
Впусти меня, и я растворюсь, хотя планеты все еще вращаются, я един со всем.
Хочу ли я разобраться? Прижимаясь со всех сторон, Согрей меня, впусти меня.
Соло
Вы могли бы это сделать.
Напрягите слух для ответов.
Вы могли бы это сделать.
Я сказал, что тебе нравятся романтики
Вы могли бы это сделать.
Просто, как вспышка нижней челюсти. Вы могли бы это сделать.
Вы идете по дорожке.
Ты можешь это сделать.
И глубоко внутри ты знаешь
Ты можешь это сделать.
Что ты даже не вздрогнешь.
Ничто на ветру не остановит меня!
Получил посылку на почте…
Может быть, это мой Святой Грааль? инструмент для управления всеми инструментами с некачественным топливом. «Что это у тебя там в кармане?» — спросила она, когда мы вошли в торговый центр.
Глаза расширяются, когда я показываю
семнадцатидюймовая динамо-машина
который кричит, когда я щелкаю выключателем, и продолжает расти
и растет и растет Я сказал: «Эй, почему все спасаются бегством?» это просто мое
Телескопический нож с батарейным управлением AA Мой дедушка поворачивается ко мне и говорит:
«Давайте погрузимся в метафорическую историю». потому что у меня никогда не было дедушки. Но если бы я это сделал, я уверен, что он был бы
Горжусь крикливым коровьим сыном
кто может владеть клинком так, как я Припев
Есть ли проблема принести оружие в этот конкретный банк?
Меня выпроводили, и благодарить можно только одно: это мой
Телескопический нож с батарейным питанием AA Есть фермер, выращивающий яблоки, поднимающий всех пилигримов
из своих хижин, чтобы обнаружить, что погода наполовину так же приятна, как раньше.
А в ответ он сказал: «Бегите ко мне, дочери мои,
хрустящее красное восхитительное, наименее правдивое из яблок».
Скажи это еще раз и подойди ко мне Скажи это еще раз, я не в себе, я не в себе Хор
Дэйв «Рут», Скайлер Рингтейл, Пандес, Табо, Брекстон и все, кто его заказал. Алкали Висмут, Ксандер, Драггор и все участники Dragget Show, которые помогли организовать стартовую трансляцию на Kickstarter. Cosmo Shep, WolfJester, Urbis, Skrugg, Diesel Husky и остальным членам команды AZ за вашу дружбу и поддержку. Все, кто когда-либо подвозил его или давал ему место для ночлега, помогал перевозить снаряжение, бронировал его, когда никто другой этого не делал, следил за торговым столом или готовил кофе, чтобы поделиться. Спасибо.
.. все. Твоя энергия и любовь заставляют меня чувствовать себя самым удачливым парнем на планете. Мой список благодарностей можно продолжать бесконечно. Отдельное спасибо каждому слушателю и спонсору этого проекта, опять же, я бы не стал этого делать без вашей любви, поддержки и дружбы.
Музыкальное видео Ильвиса «The Fox» становится вирусным
Норвежские братья Борд Илвисокер и Вегард Илвисокер – которые вместе составляют музыкальный дуэт, известный как «Илвис», – выпустили абсурдный музыкальный клип «The Fox», который набирает популярность в Интернете.
Уже рекламируемое как «новый Harlem Shake», видео основано на вопросе: «Какой звук издает лиса?»
Видео является частью рекламной акции нового сезона популярного в Норвегии ток-шоу братьев «I Kveld med YLVIS».
Видео, опубликованное во вторник на YouTube, уже набрало почти 2,5 миллиона просмотров и продолжает расти.
Как отмечает Entertainment Weekly, «это песня лета, которая идеально подходит для взрослых, которые любят яростных и маленьких детей, которые любят животных».
Смотрите абсурд ниже:
Вот что об этом говорит интернет:
Лиса говорит: НОРВЕГАНЦЫ СТРАННЫЕ!!!! Ylvis — The Fox [Официальное музыкальное видео HD] http://t.co/ca9I4eOUqz
— Рейнн Уилсон (@rainnwilson) 6 сентября 2013 г.
Эта песня сегодня взорвана, и она веселая! Вот @Ylvis с «Лисой» http://t.co/idO5HizOht
— Шира Лазар (@shiralazar) 5 сентября 2013 г.
Это самая странная песня всех времен? Это определенно там.
