Слухати сучасну музику: Музыка 2023 онлайн — слушать на Люкс ФМ

Музыка 2023 онлайн — слушать на Люкс ФМ

Музыка 2023 онлайн — слушать на Люкс ФМ — популярные хиты и песни

веб-камера

Звучало в эфире

Видео новости

Дмитрий Каднай впервые прокомментировал роман из TAYANNA

09.12.2021, 18:33

Иван Дорн рассказал, почему 14 лет скрывал жену

02.12.2021, 18:33

«Ответочка»: Слава Каминская об отношениях с Викторией Смеюхой

25.11.2021, 18:33

TikTok не Ok: новое шоу на YouTube-канале Люкс ФМ

23.11.2021, 13:33

«Я не блогер»: Мишель Андраде о бойфренде, комплексах и том, почему не афиширует личное

18.11.2021, 18:33

«Было странно»: Элина Свитолина рассказала, как знакомила родителей с мужем-французом

12.11.2021, 14:03

Сергей Танчинец рассекретил, сколько с собой носит денег и кому подарит свою машину

07.09.2021, 12:33

Юля «Зайка» с Холостяка призналась, почему устроила фальшивую свадьбу с Богданом Юсипчуком

31.

08.2021, 18:17

Новые песни 2022 на Люкс ФМ
  • Макс Барських

    Знайти себе

  • KAZKA

    Без кохання

  • Тіна Кароль

    Мед

  • CHEEV

    Печаль

  • СКАЙ

    Її люблю

  • Без Обмежень

    Повернись живим

  • Karta Svitu

    Немов птахи

  • Tiësto

    Lay Low

  • Topic / HRVY

    All Or Nothing

  • Monatik

    Кожен раз

  • Rema / Selena Gomez

    Calm Down

  • David Guetta / Coi Leray / Anne-Marie

    Baby Don’t Hurt Me

  • Alessandra / Gabry Ponte

    Dance Dance

  • Metro Boomin / The Weeknd / 21 Savage

    Creepin’

  • Wellboy

    Жовті мальви

  • Lil Nas X

    Star Walkin’

  • Drenchill / Jorik Burema

    Starlight

  • Martin Garrix / JVKE

    Hero

  • Latto / Lu Kala

    Lottery

  • Lost Frequencies / Elley Duhe / X Ambassadors

    Back To You

Видео дня

Все песни
  • ONUKA

    Vidlik

  • Purple Disco Machine / Sophie and the Giants

    In The Dark

  • KALUSH / Skofka

    Додому

Слухати сучасну українську музику: Тріо для скрипки, контрабаса і фортепіано Леоніда Грабовського

Творчий шлях Леоніда Грабовського розпочався на межі 1950–1960-х років — благодатний час в історії української культури, коли в задушливу, паралізуючу атмосферу соцреалістичної естетики увірвався «західний вітер» свободи.

Жага до нового об’єднала молодих митців-відчайдухів, талановитих ентузіастів, які ввійшли в історію під назвою «Київський авангард». Композитори Леонід Грабовський, Валентин Сильвестров, Віталій Годзяцький, Володимир Загорцев, Володимир Губа, Віталій Пацера, Петро Соловкін, диригент Ігор Блажков, музикознавиця Галина Мокрієва — ось імена тих, хто в тісних лещатах радянської ідеології заклали підвалини євроінтеграції української культури.

Український авангард народжувався без гучних маніфестів та епатажних лозунгів, не в стінах престижних культурно-мистецьких центрів. Натомість він з’явився у «дружбі через музику», на квартирі Сильвестрова, де вечорами старенький магнітофон відкривав перед молодими митцями «Європу й Америку». «Треба терміново міняти будівельний матеріал!» — з цього вигуку Сильвестрова постала нова ера української музики.

Та будувати унікальні хмарочоси новітнього мистецтва було справжнім героїзмом, адже диктат партії встановив єдино можливим еталоном краси та довершеності сірі, під копірку вирівняні хрущовки «реалізму» та «народності». Тож молоді митці «лупали сю скалу» радикальними зрушеннями у сфері музичної лексики (новітні композиторські техніки, заборонені в Радянському Союзі й затавровані як «мертва музика»), а, відповідно, й самого змісту музики.

Леоніду Грабовському випала доля першопрохідця: його дипломна робота «Чотири українські народні пісні» (1959) стала першим зразком вітчизняного неофольклоризму, «Характерна п’єса» для фортепіано започаткувала процес опанування додекафонії в колі київських авангардистів.

Поки колеги шукали в додекафонії поштовх до індивідуального стилю, у творчості Леоніда Грабовського відбувся новий стилістичний поворот, і знову — до небаченої доти в Україні царини, на цей раз — сонористики. Поштовхом до цього стала стаття Тадеуша Зелінського «Генеалогія нової музики», з якою Леонід Грабовський ознайомився наприкінці 1963 року. У статті стверджувалося, що в європейській музичній культурі настає нова, сонорно-темброва ера. Першими провісниками цього епохального зламу дослідник називав польських авангардистів — Пендерецького, Гурецького, Шеффера, Сероцького. Зі слів Леоніда Грабовського: «Я загорівся тою ідеєю, бо вона мені здалася більш “крутою” і безпосередньо барвистою, чуттєво яскравою та виразною, минуючи всяку головну ученість».

Наступний, 1964 рік став для композитора найбільш насиченим за увесь час його творчості. Опановуючи нову для себе музичну мову, він один за одним пише низку творів: Тріо для скрипки, контрабаса і фортепіано, «Мікроструктури» для гобоя соло, «З японських хоку» для тенора, флейти-піколо, фагота і ксилофона, «Пастелі» на вірші Павла Тичини для голосу і чотирьох струнних, «Константи» для чотирьох фортепіано, чотирьох груп ударних і скрипки соло.

Тріо для скрипки, контрабаса і фортепіано започатковує сторінку української сонористики

Сам композитор називає його політехнічним твором, адже тут поєднуються сонористика, алеаторика та додекафонія.  Домінує у творі сонорна концепція музики, згідно з якою, музичний звук стає самодостатньою субстанцією — наче цілісна речовина, якою була музика класико-романтичної доби, з її мотивним тематизмом, ладотональними тяжіннями, розпадається на окремі атоми, які виявляються цінними самі по собі.

Тому замість звичних мелодичних мотивів — розпорошені по далеких регістрах крапки, звукові плями, лінії, розсипи; замість гармонії — тембро-фактурні пласти із невичерпною палітрою нетрадиційних способів звуковидобування, замість чіткого метроритму — просторова нотація, без розміру і тактових рисок, де тривалість ноти визначається її відстанню на папері від іншої ноти.

Тріо складається із трьох частин — Прелюдія, Токата, Постлюдія. Імпровізаційно-прелюдійне блукання сонористичних ліній, крапок, плям у невагомості просторової нотації першої частини змінюється моторно-токатним рухом в умовах регламентованого метроритму другої частини, який, своєю чергою, переходить у «ліричне» проспівування звуковисотної серії у Постлюдії.

Звукова канва Тріо подібна до відблиску зоряного неба у нічному морі — розсіяні крапки, густі плями, разючі відблиски, і все — у постійному русі, безкінечно мінливе і невловне. Тут, подібно до мозаїки, чергуються або й накладаються одне на одного зойки вібруючих гранично високих звуків у скрипки, тихий шелест флажолетів, різкий скрегіт від гри біля підставки, приглушене ехо переливів струн роялю, різкі удари клавіатурного віка, всепоглинаючий гул педального тремоло…

Яким гострим дисонансом зазвучало це нове мистецтво там, де повсякчас лунали оди Жовтню і Леніну! За проникливими словами Олени Зінькевич, «музика, від якої офіційна ідеологія вимагала образу будівника комунізму, раптом виявилася здатною відтворювати й світ атома і простір космосу».

Та чи могла ця музика бути почутою і належно оціненою свого часу?

Два роки рукопис Тріо лежав у шухляді й лише завдяки неймовірним зусиллям молодого автора твір був презентований київській публіці. За кілька днів до прем’єри на Грабовського, яким був укладачем програми концерту, почалися атаки партійної верхівки з вимогою вилучити з програми твори авангардистів — своє Тріо і «Тріаду» Сильвестрова. Молодий композитор навіть вимушений був звернутись за допомогою до Дмітрія Шостаковича, який кілька років до того дуже схвально оцінив його творчість. Завдяки миттєвій реакції російського класика, знаковий концерт таки відбувся 27 грудня 1966 року. Першими виконавцями Тріо стали Богодар Которович — скрипка, Віктор Філіпочкін — контрабас та Михайло Степаненко — фортепіано.

Того вечора Колонна зала Національної філармонії у Києві зібрала весь цвіт української інтелігенції. Концерт пройшов з величезним успіхом, на сцені тріумфували молоді автори. Напередодні страшних репресій вони таки встигли «статись», їхнє мистецтво «відбулося»!

Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський, Віталій Годзяцький, Ігор Блажков. Київ, 1966 рік.

Але далі — довгі роки мовчання. До 1976 року не відбулося жодного пленуму Спілки композиторів, присвяченого симфонічній чи камерній музиці, лише пісенні й кантатні пленуми, запрограмовані на звеличення Леніна і партії. Тріо кілька разів виконувалось закордоном, зокрема в Нью-Йорку та Москві. Зусиллями Вірка Балея було зроблено студійний запис Тріо для платівки «Українська скрипкова музика XX століття», що вийшла 1979 року. Однак в Радянському Союзі про неї мало хто знав, в Україні ж цієї платівки навіть не було в продажі.

Рівно через 50 років після прем’єри — 27 грудня 2016 року у тій самій Колонній залі Національної філармонії Тріо знову прозвучало з великої сцени. Це відбулося за ініціативи Євгена Громова, який організував концерт, що повністю повторював програму того прем’єрного концерту 1966-го року. Концерт 2016-го року і назву отримав відповідну — «Реконструкція». Новим виконавцем Тріо став ансамбль Sed Contra у складі Андрія Павлова — скрипка, Назара Стеця — контрабас, Віталія Кияниці — фортепіано.

Після цього в концертному житті Тріо почався справжній бум — 2017 року твір звучав у програмі концерту MAMMusic «Сильвестров. Території» у виконанні ансамблю «Студія нової музики»; 2019 року в Національній академії мистецтв України його виконали учасники Sed Contra Ensemble; 2020 року Тріо прозвучало в Нью-Йорку, в Українському музеї в рамках Фестивалю сучасної української музики (UCMF-2020). Також, 2020 року партитуру твору надруковано видавництвом «Музична Україна» у другому томі Антології українського музичного авангарду. Так після півстолітнього забуття Тріо повертається на велику сцену.

Але скільки ж геніальних творів українського авангарду залишається в шухлядах! Якось в інтерв’ю Леонід Грабовський пригадував: «на одному з пленумів Спілки композиторів СРСР у Москві, коли хтось зронив фразу, що в Києві з’явилися додекафоністи, це зустріли гомеричним реготом, бо образ України асоціювався із шароварами, з гопаком, щонайбільше — із “Запорожцем за Дунаєм”». Тепер, коли Україна вкотре виборює право на незалежність у війні з тим самим по-імперському зверхнім скаженим російським звіром, врешті настав час нам на повний голос заявити всьому світові про, без перебільшень, ядерний потенціал української музичної культури.

Джерела:

Щетинський О. Лінії – перехрестя – акценти. Композитор Леонід Грабовський : бесіди, статті, матеріали. Харків: «Акта», 2017. 780 с.
Зінькевич О. Український авангард: загальна картина // Зинькевич Е. MUNDUS MUSICAE. Тексты и контексты: Избр. ст. К.: ТОВ «Задруга», 2007. С. 321–333.
Загайкевич А. Апостол українського авангарду (Л. Грабовський) // Музика. 2005. № 6. С. 24–25.
Десятерик Д. Числа землі й неба.

Читайте також: 

• Леонід Грабовський: «Київський авангард» проторував шлях для наступних поколінь

• Леонід Грабовський: «Великий стиль вимагає багатого словника»

• Слухати сучасну академічну музику: «Бунт» Юлії Гомельської

Tetiana Novytska

Можно ли каждый день слушать слишком много музыки?

Любопытные дети — серия для детей всех возрастов. Если у вас есть вопрос, на который вы хотели бы получить ответ от эксперта, отправьте его на адрес любопытного[email protected].


Можно ли каждый день слушать слишком много музыки? – Эмма, 16 лет, Спрингвилл, Юта


Я люблю слушать музыку.

Я так люблю музыку, что решила изучать ее в колледже. Я получаю докторскую степень по истории музыки, для чего я исследовал все, от французской музыки начала 20-го века до 19-го века.Фанк 60-х.

Я также пишу и исполняю музыку. Я играл на барабанах в рок- и поп-группах и сочинял оригинальную музыку для джазовых ансамблей.

Я тоже всегда в наушниках. Я слушаю музыку во время прогулки. Я слушаю лоу-фай хип-хоп, отвечая на электронные письма. Я слушаю бразильскую музыку босса-нова, пока готовлю и убираюсь. Я слушаю джазовую вокалистку Эбби Линкольн во время езды по городу или оптимистичную электронную музыку во время длительных поездок.

Однако я многое упускаю из-за того, что постоянно слушаю музыку.

Я могу не слышать пение птиц за окном или мяуканье моей кошки, когда она хочет поесть или поиграть. Я могу не слышать шелеста ветра или болтовни моей семьи, наслаждающейся обществом друг друга прямо за моей закрытой дверью.

Помимо того, что вы теряете все звуки, которые вас окружают, вообще говоря, прослушивание музыки не вредит вашему телу. Он не повреждает вашу печень, не отравляет ваши легкие и не поджаривает ваш мозг. Невозможно слушать слишком много музыки.

Смотреть том

Однако есть исключения.

Например, вы можете повредить уши, если долго слушаете музыку слишком громко. По оценкам Всемирной организации здравоохранения, около 50% подростков и молодых людей слушают музыку на личных аудиоустройствах с небезопасным уровнем громкости.

К счастью, некоторые смартфоны имеют встроенные функции, которые измеряют громкость звука, исходящего из наушников. Такие функции измеряют мощность звука в единицах измерения, называемых децибелами.

Тишина вообще не производит децибел. Двигатель реактивного самолета производит 120 децибел. Громкость повседневных разговоров составляет около 60 децибел, а лопание воздушного шара может достигать 150 децибел.

ВОЗ пришла к выводу, что люди могут выдерживать 85 децибел последовательно в течение восьми часов, не повреждая слух. Чтобы привести пример, я в среднем около пяти часов прослушивания в наушниках в день при 70 децибелах.

Автор следит за тем, чтобы уровни звука в его наушниках были безопасными. Рами Тубия Стаки

Примите меры предосторожности

Любой, кто регулярно занимается музыкой или посещает концерты и ночные клубы, также должен проявлять особую осторожность. Несколько рок-звезд 1970-х и 1980-х годов годами рассказывали о своем опыте потери слуха и шума в ушах, состояния, вызывающего звон в ушах.

Их состояние стало результатом длительных репетиций и выступлений на большой громкости. Средний уровень концерта часто превышает 100 децибел, и ВОЗ отмечает, что такой звук может начать повреждать уши уже через 15 минут. Если стоять ближе к усилителям и музыкантам, уровень децибел увеличится.

Большинство музыкантов репетируют и выступают более 15 минут. И большинство концертов длятся не менее часа, если не намного дольше. Тогда решение состоит в том, чтобы принять меры предосторожности.

Подобно тому, как работники аэропортов, сигнализирующие пилотам, носят специальные наушники, когда они находятся на взлетно-посадочной полосе, чтобы защитить свой слух от повреждений, вызванных шумными реактивными самолетами, музыканты и любители концертов могут носить затычки для ушей.

Я везде ношу свой, который может отключить до 21 децибел шума, прикрепленный к брелку. Я вставляю затычки для ушей во время репетиций или посещения шоу, или всякий раз, когда мне нужно расслабиться в шумной обстановке. Другие люди редко замечают.

Фильм «Звук металла», выпущенный в 2019 году, рассказывает об опыте металлического барабанщика с потерей слуха. Это отрезвляющее напоминание о важности защиты слуха.

Но это не значит, что прослушивание большого количества живой или записанной музыки вредно для вас. Трудно слушать слишком много музыки при разумной громкости.


Привет, любознательные малыши! У вас есть вопрос, на который вы хотели бы получить ответ от эксперта? Попросите взрослого отправить ваш вопрос по адресу [email protected]. Пожалуйста, сообщите нам ваше имя, возраст и город, в котором вы живете.

А поскольку любознательность не имеет возрастных ограничений, взрослые, дайте нам знать, что вас интересует. Мы не сможем ответить на все вопросы, но постараемся.

Сохраните молодость мозга с помощью музыки

Если вы хотите укрепить свое тело, отправляйтесь в спортзал. Если вы хотите тренировать свой мозг, слушайте музыку.

Мало что стимулирует мозг так, как музыка. Если вы хотите, чтобы ваш мозг работал на протяжении всего процесса старения, прослушивание или воспроизведение музыки — отличный инструмент.

Это обеспечивает полную тренировку мозга.

Исследования показали, что прослушивание музыки может уменьшить беспокойство, кровяное давление и боль, а также улучшить качество сна, настроение, умственную активность и память.

Связь мозга с музыкой

Эксперты пытаются понять, как наш мозг может слышать и воспроизводить музыку. Стереосистема излучает вибрации, которые распространяются по воздуху и каким-то образом проникают в слуховой проход. Эти вибрации щекочут барабанную перепонку и передаются в виде электрического сигнала, который проходит через слуховой нерв к стволу мозга, где он снова собирается во что-то, что мы воспринимаем как музыку.

Исследователи из Университета Джона Хопкинса попросили десятки джазовых исполнителей и рэперов импровизировать музыку, лежа внутри аппарата МРТ (функциональной магнитно-резонансной томографии), чтобы посмотреть, какие области их мозга загораются.

Музыка является структурной, математической и архитектурной. Он основан на отношениях между одной нотой и другой. Вы можете этого не осознавать, но вашему мозгу приходится выполнять множество вычислений, чтобы понять это.

Попробуй Изучите инструмент

Когда 13 пожилых людей брали уроки игры на фортепиано, их внимание, память и способность решать проблемы улучшились, а также у них улучшилось настроение и качество жизни. Вам не обязательно становиться профессионалом, просто возьмите несколько уроков.

Ежедневная зарядка мозга от музыки

Сила музыки не ограничивается интересными исследованиями. Попробуйте эти методы, чтобы привнести в свою жизнь больше музыки и пользы для мозга.

Дайте волю своему творчеству.

Слушайте то, что слушают ваши дети или внуки, советуют эксперты. Часто мы продолжаем слушать те же песни и жанры музыки, что и в подростковом возрасте и в 20 лет, и обычно избегаем слушать что-либо, что не относится к той эпохе.

Новая музыка бросает вызов мозгу так, как не старая. Поначалу это может показаться неприятным, но эта непривычность заставляет мозг изо всех сил пытаться понять новый звук.

Вспомните давние воспоминания.

Включите знакомую музыку, особенно если она относится к тому же периоду времени, который вы пытаетесь вспомнить. Например, прослушивание «Битлз» может вернуть вас к тому моменту, когда вы впервые увидели своего супруга.

Слушай свое тело.

Обратите внимание на то, как вы реагируете на различные формы музыки, и выберите ту, которая подходит именно вам. То, что помогает одному человеку сконцентрироваться, может отвлекать кого-то другого, а то, что помогает одному человеку расслабиться, может заставить другого нервничать.


Определения

Магнитно-резонансная томография (МРТ) : Большой аппарат, который использует мощные магниты и радиоволны, чтобы заглянуть внутрь вашего тела. В отличие от рентгена, МРТ не использует радиацию.