Українська вишивка: Українська вишивка | Стара Правда

Українська вишивка | Стара Правда

22 Грудня 2022

Що перше спадає вам на думку, коли уявляєте українську культуру? Більшість читачів неодмінно згадають про борщ, традиційні національні вбрання, хати з солом’яним дахом, кобзу та… вишивку. Так, саме вишивка є важливою частиною нашої культури та традицій, й саме вишиванки (вишиті сорочки) зараз одягають, щоб відчути себе частиною великої та сильної української нації.

Проте коли саме зародилася українська народна вишивка, яку ми всі з вами бачили та знаємо? Щоб розібратися у цьому, пропонуємо ознайомитися з історією, символікою та особливостями вишивального мистецтва.

Історія української вишивки

Щоб зрозуміти, що саме означають всі ті візерунки та орнаменти, повернемося до давніх часів, а саме: I ст. до н.е., періоду, коли на землях сучасної України жили та працювали сармати, які як і скіфи та кіммерійці прикрашали своє вбрання та посуд візерунками з зображенням свастик, геометричних фігур й хвилястих орнаментів. Про це свідчать літописи Геродота, давньогрецького історика, а також розкопки археологів. Так, у Соколовій Могилі, що на території сучасної Миколаївщини, знайшли сарматську жрицю, яка була похована зі шматком тканини з шовку з вишитим золотим орнаментом. Історики вважають, що у ті часи подібні вироби виконувалися «у прикрій», коли золотою ниткою спочатку викладали сам візерунок, а потім вже пришивали орнамент до тканини.

Археологи також спромоглися віднайти й керамічні горщики та посуд, створені трипільцями, які також були прикрашені хвилястими та складними візерунками. Наступною важливою знахідкою, яка лише підтверджує здогадки науковців щодо тисячолітньої історії української вишивки, став Мартинівський скарб — скарб з більш ніж двадцяти виробів, датованих VI – VII століттями нашої ери, знайдений біля села Мартинівка Черкаської області. Під час пошуків була виявлена металева фігурка чоловіка, одягненого в сорочку з вишивкою на грудях. Пізніше подібні знахідки вдалося розшукати й на кам’яних бабах в степах.

Ще одним важливим свідченням розповсюдженості вишивки серед населення та знаті того часу став Іпатіївський літопис, де автор описав вбрання Данила Галицького у день зустрічі з королем в 1252 році, яке було обшито золотими мережками. Сучасні історики певні, що слов’яни, прямі предки українців, носили вишитий одяг навіть після X століття, а також створювали школи, де ремеслу навчали всіх охочих. До нашого часу дійшли дані, що навіть сестра Володимира Мономаха Ганна організувала заклад, де дівчат навчали вишивки срібними та золотими нитками.

Попри тісні контакти з іншими народами та державами, традиційна українська вишивка не зазнала іноземного впливу та зберегла свою автентичність й унікальність. Крім того, орнаменти вишивального мистецтва з роками стали не лише прикрасою для одягу, а й оздобленням рушників, ковдр та кухонних приладь.

Символіка української вишивки

З плином часу орнаменти української вишивки лише вдосконалювались та відточувались. Попри популярну думку, наші пращури наносили візерунки не тільки задля прикраси речей, а й для захисту, оберегу та допомоги. Знайомі нам квітки з’явилися лише у 20 столітті, тоді як в більш давні часи превалювали суворі, чіткі та прямі орнаменти, кожен з яких мав свою символіку та значення. Увесь розпис був створений так, щоб навіть найменший елемент ніс у собі сакральний сенс й мав особливе значення. Розглянемо декілька з них:

• Свастика, або сварга — символ Сонця у вигляді восьмикутної зірки, символ ангела-охоронця, Коляди й зорі;
• Колодязь — перехрещені подвійні лінії за діагоналлю, символізують зв’язок між світами, оскільки колодязь вважався місцем, де черпали енергію та силу предків;
• Вуж — схожий на половину знака нескінченності, символ дітородної функції та здорового потомства;
• Калина — головне дерево української культури, яке наші пращури пов’язували з народженням всього Всесвіту, символ крові та невмирущого роду;
• Зірки — бувають різних форм, кольорів та структури, прообраз Всесвіту з його порядком та гармонією;
• Птахи — розповсюдженими були зображення зозуль, солов’їв, пав, голубів та інших, кожна птаха була символом то любові, то продовження роду, то домашнього вогнища;
• Берегиня — штучно створене зображення у вигляді квітки, яке символізує Мати-природу, Дерево життя та гармонію існування.

Знаки і символи в українській вишивці не закінчуються на перерахованих вище орнаментах: у вишивці зустрічались навіть людські прообрази, проте першими й найбільш канонічними все ж вважаються геометричні візерунки з поєднанням точок, ліній, зигзагів та меандр.

Кожна вишита сорочка або вбрання містило певний код української вишивки, за допомогою якого людину, що носила одяг, «кодували» на здоров’я, силу роду, допомогу предків й захист від нечисті. Усі ці сакральні коди переміщували на тканину, як правило, жінки.

Чоловіки, жінки та діти носили різні вишиванки: так, чоловіки здебільшого одягали вишиванки з геометричними орнаментами, жінки — з зображенням рослин, трав і квітів, а діти носили вишиванки з символами пташок, рослин та зірок.

Види українських вишивок: колористика та схеми вишивання

Мистецтво української вишивки полягає не лише в орнаментах та візерунках, а й в особливій кольоровій гамі та техніках, які застосовувались під час нанесення вишивки. Так, основних кольорів було всього 5, й кожен з них мав свій, окремий зміст:

• Білий — культ Батька-творця, символ світла та чистоти, прообраз духовності та невинності, використовувався на сорочках, які вибілювали три роки, залишаючи на сонці для обробки землею, вогнем, водою та повітрям;
• Чорний — «божественна графіка», символ створення світу та захисту від нечисті, таємних знань і сили землі;
• Червоний — єднання праматері та Батька-творця, символ поєднання матерії та духу, життєдайного Сонця, радості землі та палкої любові;
• Синій — символіка води та холоду;
• Жовтий — відображення волі та щастя.

Усі ці п’ять кольорів були вибрані не випадково: вони відповідали числу рас на землі (європеоїдна, негроїдна, американоїдна, семітська, монголоїдна) та природним елементам (вода, космічний ефір, вогонь, повітря, земля). Щодо технічної складової ремесла, візерунки української вишивки виконувалися так:

• Нитки. Найкращими були визнані вовна та шовк, які, як вірили наші пращури, акумулювали інформацію та пам’ять про людину й прибирали весь негатив. Використовувались срібні та золоті нитки. Прялась нитка в давнину вручну, а на виготовлення однієї сорочки йшло до 8 км такої пряжі.
• Тканина. Превалював льон, коноплі й шовк, а з кінця 19 століття — перкаль, коленкор, батист, китайка, кумач, муслін, плис та інші машинні полотна.
• Схеми вишивки української символіки. Найдавнішими та автентичними вважають методики «прокол», «шов за формою», «шов в ялиночку», «шов у прикріп», «єдвабний шов», «шов по мотузці», «панцерний шов». Згодом до ремесла додалися техніки стрічкової та букетної побудови. Полюбляли наші пращури й такі схеми вишивання, як «пряма гладь» та «ретязь».
• Оздоблення. Першими прикрасами вишивки стали гаптування золотом та сріблом, пізніше — мережки та плетіння, а наприкінці 19 століття — бісер, стеклярус, намистини. З’явились також й гердани — нашийні прикраси з бісеру з орнаментами вишивки.

Сучасна українська вишивка

Головні символи в українській вишивці не зникли навіть у наш час. Так, у 20 – 21 столітті на зміну ручній праці прийшла техніка та машини, а нитка більше не прялась вручну. Водночас це стало поштовхом до популяризації вишитих сорочок, адже виконаний на заводі одяг став більш доступним в ціні, тоді як автентичні ручні вишиванки могли собі дозволити лише знать та багатії.

Зараз вишиванка та саме вишиті орнаменти не несуть у собі такого сакрального змісту, який придавали їм раніше наші предки, адже більшість з цих символів були язичницькими, а сучасність не розділяє цю стародавню релігію. У 21 ж столітті вишиванки стали символом патріотизму, національної ідентичності та гордості за своє походження. Ще до Помаранчевої Революції цей вид одягу сприймався спільнотою виключно як сценічний, тоді як зараз вишиванки одягають на свята та навіть міксують з повсякденним одягом. Додалась з плином часу й вишивка на таких матеріалах, як органза та євро-сітка, що зробило асортимент вишиванок ще ширшим та різноманітнішим.

Окремим пунктом варто виділити день Вишиванки в Україні, який щороку святкують у третій четвер останнього місяця весни. Свято відзначається з масовим одяганням вишиванок, ярмарками, флешмобами, танцями й концертами по всій країні. Вперше подію відзначили у 2006 році, коли студентка Чернівецького національного університету запропонувала своїм одногрупникам одягнути вишиванки, а її ідею підтримали в результаті не лише одногрупники, а й інші студенти та навіть викладачі.

Зараз все більше українців починають одягати вишиванку не тільки задля збереження нашої культури, а й для прояву своєї любові до Батьківщини та внутрішнього патріотизму!

5 причин носити вишитий одяг

1. Прояв патріотизму

Українська культура та ідентичність пережила немало піднесень та падінь, а тому зараз так важливо не забувати про наші особливості й традиції, які простягаються на тисячі років. Одягаючи вишиванку, ви стаєте прикладом того, що свого походження не варто цуратись, та що бути українцем — це гордість, сила та честь.

2. Оберіг та захист

Наші предки вірили, що кожен орнамент та узор, вишитий на одязі, міг захистити свого власника від незгод та біди, а також допомогти у складні часи. Особливо значущими вважаються вироби, створені вручну тими, хто вас любить і поважає (мати, бабуся тощо).

3. Тренд і стиль

Завдяки нашій сучасній спільності, вишиванки стали модним трендом, які вдало поєднують з піджаками, джинсами та навіть кросівками. Звернути увагу варто на колекції від таких дизайнерів, як Дольче Габбана, Ніна Річі та Валентино, які активно додають вишиті орнаменти на свої витвори.

4. Зручність та комфорт

Вишиванки з давніх-давен були комфортним та просторим одягом, який не обмежує рухи. Більш того, такі сорочки виготовляються з натуральних тканин, які добре пропускають повітря.

5. Актуальність

Вишиванки, на відміну від джинсів, курток або іншого виду одягу не виходять з моди та не втрачають своєї актуальності з плином часу. Купуючи вишиванку, ви отримаєте одяг, який завжди прикрасить ваш образ.

Висновки 

Українська вишивка бере свої коріння ще з I ст. до н.е. та вирізняється серед інших видів ремесла своєю унікальністю, автентичністю та неповторністю. З давніх-давен вишивки мали сакральний зміст, а орнаменти, що наносились, символізували захист від біди, любов, сім’ю, родючість землі та єднання з природою. Сьогодні вишиванка стала символом патріотичності та національної ідентичності, а одягають її не тільки на свята, а й в повсякденні!

 

Поділитися

коротка історія, традиційні українські орнаменти, символізм кольорів, цікаві факти

Напевно, сьогодні переважна більшість українців має у своєму гардеробі вишиванку. Але чи всі ми задумувалися про ідейне й смислове навантаження орнаментів, зображених на улюбленому одязі?

Сьогодні ми спробуємо розібратися з основними різновидами українських автентичних візерунків та зазирнемо у світ найпоширеніших серед наших пращурів кольорів, використовуваних в оздобленні. Це буде цікавезна подорож в історію українського етнічного бренду – вишивки.
 

Історія української вишивки

Цікаво, що перші вишивки на території України з’явилися ще за скіфів. Археологічні розкопки підтверджують, що знайдені на Черкащині фігурки чоловіків, створені ще у VI столітті, в своєму оздобленні мають не тільки структурні особливості українського одягу XVIII-XIX століть, а й елементи давнього орнаменту. Про той же орнамент розповідав і арабський мандрівник у своїх описах русів, які датуються Х століттям. Тому варто схилитися перед цим феноменом, що пройшов через стільки століть і повернувся до сучасних жителів нашої Неньки.

Вишивка — це і оздоблення одягу, і весільні рушники, і елементи, покликані прикрасити оселю: скатертини, фіранки, покривала тощо. 

Види орнаменту та регіональний вплив на різноманіття візерунків у шитві пращурів

Перш за все варто зазначити, що більшість мотивів для орнаменту українцям подарувала сама матінка-природа.

Але тим, що всю природу зобразити за допомогою голки і нитки неможливо, визначають основні інтерпретації візерунків, які містять той чи інший елемент з широким смисловим навантаженням. Перш за все це  геометричний (Гуцульщина, Поділля, Полтава) та рослинний (Буковина, Волинь, Поділля, Побужжя) орнаменти.

У зразках, створених переважно майстринями Північної Буковини, зустрічаються зображення людей і тварин (зооморфний та антропоморфний види). Хоча така регіональна прив’язка не є остаточною: відомо, що по всій території України були розповсюджені весільні рушники з вишитими птахами і навіть символічно зображеними молодятами.

Значно пізніше, з налагодженням комунікації між регіонами і розвитком торгівлі, народився комбінований орнамент, який поєднує всі традиційні види в одне ціле. Він, до речі, є дуже поширеним у роботах сучасних майстрів.
 

Символізм кольорів у вишивці давніх українців 

Найпоширеніші та найбільш шановані давніми українцями кольори – червоний та чорний.

Вони вважалися магічними. Червоний свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість землі. Чорний – в жодному разі не колір смерті чи жалоби, як ми звикли вважати, швидше навпаки: пращури наділяли його магією життєвої сили рідної землі, він уособлював безліч таємних знаків і закликів до родючого ґрунту, що забезпечував урожай і достаток.

Відповідно, дослідники вважають, що білий колір символізує світло і високодуховність, синій – холод і воду (є дуже часто антиподом червоному), жовтий – відображає свободу і щастя. Щодо зеленого кольору, то він є найулюбленішим серед українців після чорного і червоного. Він символізує ріст і розвиток, прагнення життя і молоду, дужу силу. Коричневий у вишивці ототожнюється із засіяною ріллею, а сірий – з рівновагою та здійсненням бажань.

Цікаві факти про українську вишивку

Стаття до теми: 10 цікавинок про українські вишиванки
 

Перша школа вишивки в Київській Русі

Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ столітті. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. Тут дівчата опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.

Поєднання вишиванки з європейським одягом

Вважається, що першим сміливцем, хто пішов на таке поєднання, є Іван Франко, який одягнув поверх вишиванки піджак.

Техніки виконання вишивки

З давніх-давен і до сьогодні українці можуть похвалитися більше, ніж сотнею технік виконання вишивки! Таке різноманіття свідчить як про любов пращурів до краси та їх винахідливість, так і про незамінність вишитого одягу на всій території України. Найбільш популярні прийоми: вишивка хрестом та гладдю, бігунок, мережка та ін.

Незвичні орнаменти і повір’я, пов’язані з вишивкою, про які ми не знали

Украинская защитная вышивка — Студия WantNot / искусство текстиля в современном стиле

Сквозь пространство и время

7 марта

Автор Сесилия Росс

Больше, чем просто мотивы.

Изображение: ukrainianinstitute.org

Есть традиционная украинская одежда, которую вы можете знать лучше в лицо, чем по названию, если вы не говорите по-украински — вышиванка . Вышиванки (произносится как виш-и-вахн-кас) — это рубашки с замысловатой ручной вышивкой, которые веками носили как мужчины, так и женщины в этом регионе.

Вышиванка давно очаровывает неукраинцев своей красивой природой и периодически переживает моменты повышенной популярности в более широком мире моды. The New York Times даже окрестила вышиванкой 9.0015 – вдохновленные блузками «неофициальный топ лета» 2016 года.

Великолепная вышивка — это нечто большее, чем просто шарм в стиле бохо. Для украинцев вышивание олицетворяет традиции, идентичность и защиту. Различные мотивы указывают на регион Украины, из которого родом носитель, а символы, нанесенные на ткань, передающиеся из поколения в поколение, имеют очень специфическое значение, в том числе такое, которое, как считается, обеспечивает защиту владельцу.

Одним из самых распространенных дизайнов является мак. Цветы и семена мака могут символизировать либо стремление к защите, либо скорбь по поводу смерти любимого человека.

Настоящей классикой являются красные маки, издревле оберегавшие наших предков от неудач и злых сил. Именно поэтому на рубашках часто можно увидеть вышитые нежные и хрупкие красные цветы. Более того, мак всегда олицетворял народную память, любовь и скорбь об умерших людях.

— 2KOLYORY Embroidery

Если вы хотите узнать больше о символике традиционной украинской вышивки, я рекомендую посетить 2kolyory.com, магазин одежды и вышивки для мужа и жены из столицы Украины, Киева.

А вот увлекательный взгляд на выставку вышиванок и другой традиционной украинской вышивки:

Меня особенно поразило то, что рассказывает одна женщина, опрошенная в этом видео, что в советское время ее мать, несмотря на то, что сама была коммунисткой и, вероятно, поэтому присоединилась к Советам, тем не менее настояла на том, чтобы похоронить свою мать в традиционном украинском вышиванка . Это убедительная демонстрация того факта, что идентичность может корениться в чем-то более глубоком, постоянном и более важном, чем политика.

Богатые текстильные традиции Украины были вытеснены в подполье в сложный 70-летний период советской власти в ХХ веке, когда всякие народные обычаи считались нежелательными и недопустимыми. Но сегодня они снова используются и выставлены напоказ. На самом деле существует даже ежегодный День вышиванки, который отмечается каждый третий четверг мая. Я всем сердцем надеюсь, что это прекрасное событие состоится в этом году в условиях мира и свободы.

Потому что, учитывая трагические события, разворачивающиеся в их стране, украинцы наверняка могли бы использовать часть своих вышиванок ’ защиты прямо сейчас.

Спасибо за чтение на этой неделе, и, пожалуйста, держите людей Украины в своих сердцах.

Свобода Украины еще не погибла,
и слава ее.
Удача еще улыбнется нам,
молодые братья.
Наши враги исчезнут,
как роса на солнце,
и мы, братья,
будем хозяевами на своей земле.

Сесилия Росс

Украинский рушник — Красиво вышитые полоски ткани — NeedlenThread.com

Итак, я путешествовала по Северо-Востоку в последнее время, где на позапрошлой неделе встретилась со своими шестью сестрами и провела прекрасное время (хотя и слишком короткое!) тусоваться вместе.

После того, как мы разошлись всей группой, я продолжил свои экскурсии.

Одна из моих сестер порекомендовала посетить Музей русской иконы в Клинтоне, штат Массачусетс.

Мне показалось несколько странным, что в Клинтоне, Массачусетс, есть музей русской иконы, и мое любопытство возбудилось. Посмотрел, и точно — есть. Это известный музей с фантастической коллекцией икон. Но, что еще лучше, сейчас проходит выставка (до 3 июня), на которую мне захотелось пойти вдвойне: Рушники: Священный украинский текстиль .

Музей русской иконы – музей мирового уровня. Не ждите какой-то жалкой, бессистемной коллекции только потому, что она находится в относительно маленьком городе. Объем коллекции икон в сочетании с обучающей информацией, доступной во время самостоятельных аудиоэкскурсий (доцента не было в тот день, когда мы пошли), был так же хорош, как и в любом музее, который я когда-либо посещал в любом крупном городе. Если у вас есть интерес к иконографии, это фантастическое место для посещения.

Вас, наверное, не удивит, что я провел там довольно много времени, изучая выставку рушников и рассматривая эти красивые украинские ткани.

Рушник — это длинная (очень длинная) прямоугольная ткань — я думаю, что большинство из тех, что я видел, были льняными, хотя, по-видимому, они также были сделаны из пеньки — искусно вышитой. Ткани традиционно используются для жизненных ритуалов, от рождения до смерти. На рушник кладут новорожденного; рушник используется в свадебных обрядах; а в конце жизни рушник кладут поперек гроба или используют для опускания гроба в могилу.

Это ткань, имеющая глубокие корни в украинских традициях. Цвета и рисунки на ткани часто символичны, причем красный, символизирующий жизнь, является доминирующим цветом.

На выставке представлены рушники разных видов и качества.

Более замысловато вышитые монастырские рушники (или черничий ), выполненные различными несчетными стежками, с румынской прошивкой (самопрошитые длинные атласные стежки), занимающей большое место на больших заполненных участках, сразу бросились в глаза.

Интересно, что вышивка крестом не была широко распространена в украинской народной вышивке до конца 1800-х годов, а монастырские рушники – рушники, вышитые монахинями в православных монастырях, особенно в приднепровских землях, – никогда не использовали вышивку крестиком.

Но вышивка крестиком широко используется в других рушниках с конца 1800-х годов.

Вышивка крестом была популяризирована – в ущерб многим традиционным региональным техникам и стилям вышивки – по всей России и Украине благодаря французскому производителю мыла.

В 1864 году француз Анри Брокар основал в Москве парфюмерно-мыловаренную фабрику. Чтобы помочь продать свое недорогое глицериновое мыло, он включил в упаковку мыла узоры для вышивки крестом (обычно цветочные). Схемы были восприняты с большим энтузиазмом, мода на вышивку крестом распространилась даже в самые отдаленные села, женские журналы начали печатать всевозможные схемы вышивки крестом для увеличения тиража, и довольно быстро вышивка крестом вытеснила многие традиционные украинские техники и схемы вышивки.

Мне было интересно узнать, что, когда мы видим сегодня украинские вышивки крестом, это не настоящая традиция украинской вышивки. Вышивка крестом появилась в украинской вышивке только после 1860-х годов и по существу была заимствована у французов. Монастырские рушники более типичны для традиционных украинских техник.

Красно-черный рисунок довольно сильно вышит в рушнике.

На многих экспонатах красный по-прежнему довольно яркий, как и черный, но кое-где на старых экземплярах вы увидите, что красный цвет несколько блеклый, а черный становится более серым.

До появления мерсеризованного хлопка для вышивания в последние десятилетия 1800-х годов компанией DMC (опять же, небольшое влияние Франции!), используемый хлопок часто окрашивался вручную. С появлением мерсеризованного хлопка украинская народная вышивка приобрела более широкий спектр ярких цветов.

Тем не менее, красный и черный цвета преобладают в цветовой гамме всех рушников. Хотя иногда вы будете видеть всплески других цветов, никогда не бывает недостатка в красном и черном.

Некоторые схемы вышивки крестом очень эффектно используются в качестве бордюров. Это была одна из моих любимых кайм на вышитом крестом рушнике. Мне нравится более кружевной вид, достигнутый за счет расстояния между стежками.

Льняная грунтовка для рушников, кстати, очень плотная и довольно тонкая, даже в ручных образцах. Насколько я мог видеть, большая часть вышивки крестом выполняется тремя льняными нитями.

На выставке вы найдете немало образцов мережки, техники вытягивания нити, распространенной в центральной Украине.

В основном, группы нитей удаляются из основной ткани, а оставшиеся нити обертываются и обрабатываются, чтобы создать открытую сетчатую структуру, которая затем прошивается узором.

Ленты-мережки создают эффект кружева на концах рушников с ними.

Есть также несколько прекрасных примеров сложной краевой работы, переходящей в кисточки ручной работы на концах многих рушников на выставке, особенно тех, которые выполнены в технике мережки.

В небольшом музейном магазине есть несколько книг по техникам и стилям украинской вышивки, и, конечно же, мне нужно было взять одну или две!

Экспонат не огромный , но если у вас есть интерес к народной вышивке, то безусловно стоит увидеть и созерцать!

Просматривая свой телефон, я понял, что не фотографировал современные рушники, представленные на выставке, но она делает рушники актуальными, показывая современные образцы серийных машинно вышитых рушников. Они не так впечатляют!

Итак, если вы живете в этом районе или очень скоро будете в районе Бостона и у вас есть интерес к народной вышивке, сейчас самое время посетить Музей русской иконы в Клинтоне, Массачусетс.