Національна опера україни: Персони | Національна опера України

Содержание

Візит до театру | Національна опера України

new!

ЕКСКУРСІЇ до Національної опери України

Програма

Правила відвідування

Вартість екскурсій

Придбати квиток

Повідомляємо, що архітектурні особливості Київської Національної опери роблять театр незручним для відвідування глядачів з обмеженими можливостями пересування. Адміністрація театру готова зробити все від неї залежне для цієї категорії глядачів. Для того, щоб ми могли допомогти в цих випадках, плануючи відвідини театру, просимо Вас зв’язатися з нами за телефоном (044)234-71-65, або за адресою [email protected]

Відповідно до Наказу Міністерства культури та інформаційної політики України № 2302 від 13.11.2020 «Про реалізацію права на відвідування підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України, на пільгових умовах» адміністрація Національної опери України визначила першу середу місяця днем безкоштовного відвідування вистав.

Право на безкоштовне відвідування вистав за наявності вільних місць (нереалізованих квитків), за умови пред’явлення документів, що засвідчують належність до вказаних категорій громадян, мають:

   – Інваліди 1 та 2 групи
   – Діти дошкільного віку
   – Учні середніх спеціальних навчальних закладів
   – Студенти вищих навчальних закладів
   – Військовослужбовці строкової служби
   – Пенсіонери
   – Ветерани Великої Вітчизняної війни
   – Учасники бойових дій

Видача запрошень здійснюється за годину до початку вистави. Довідки за тел.: 234-71-65

Зауваження, пропозиції та звернення особистого характеру приймаються за адресою: м. Київ, вул. Лисенка, 5, бюро діловодства та експедиції Національної опери України з понеділка по п’ятницю з 10.00. по 17.00.

Национальная опера Украины им. Тараса Шевченко (г.Киев): карта, фото, описание

Национальная опера Украины им. Тараса Шевченко (Киевский оперный театр) была построена по проекту архитектора Виктора Шретера на протяжении 1898 — 1901 гг. в стиле неоренессанса, с изысканными интерьерами, в которых сочетаются классический стиль с венским модерном, что встречается в архитектуре многих сооружений крупных европейских городов. Сооружение, наряду с Львовской и Одесской операми по праву входит в тройку самых красивых театров Украины.

Первый театр оперы и балета в г. Киеве был основан еще в 1867 г., когда в городе открыли постоянно действующую труппу. Известно, что еще во времена Киевской Руси при дворе князя Владимира Великого выступали акробаты и скоморохи-танцоры. Значительно позже, в XVII — XVIII ст. среди киевлян особой популярностью пользовался любительский театр студентов Киево-Могилянской академии. Кроме того, в те времена в Киеве также проходили и музыкальные концерты. В начале XIX века в том месте, где находится Украинский Дом и начинается ул. Крещатик, был построен по проекту архитектора Андрея Меленского первый Городской театр, в котором показывали преимущественно драматические спектакли. Позже здесь также представляли и постановки опер в исполнении итальянских странствующих трупп, однако этот театр функционировал лишь в 1851 г., поскольку впоследствии это здание было снесено. Второе помещение Городского театра построили в 1856 г., здесь происходили уже оперные, балетные и драматические спектакли. Однако, отдельные эпизодические показы оперных спектаклей уже не удовлетворяли культурных потребностей элиты крупного города, в связи с этим было решено создать Киевский оперный театр. Первая постоянная оперная труппа в Киеве сформировалась еще летом 1867 г., ее возглавил оперный певец Фердинанд Бергер, который пригласил во вновь созданный театр немало талантливых деятелей. В то время постановки проходили в помещении Городского театра. Репертуар актеров состоял преимущественно из произведений русских композиторов и европейской классики. В Киеве еще во времена жизни Петра Чайковского состоялась постановка его опер: «Мазепа», «Евгений Онегин» и «Пиковая дама». Также здесь впервые прозвучала национальная опера Николая Лысенко «Рождественская ночь». Однако в феврале 1896 г. в помещении Городского театра возник пожар, вследствие которого здание полностью сгорело. После этих трагических событий был объявлен конкурс на проект нового здания оперного театра в г. Киеве, в этом конкурсе победил проект архитектора Виктора Шретера.

В своем архитектурном решении Киевский оперный театр — замечательный ансамбль неоренессансного здания, который поражал тогдашнее воображение своим совершенством. Его оригинальный полуовальный фасад богато украшен лепниной, а строгие и глубокие арки словно поднимают строение в высоту. В интерьерах размещены венецианские зеркала, позолота, бронза, изысканные бархатные кресла и изящные светильники из Вены, мраморные лестницы и мозаика пола, а также узорная лепнина стен и потолка. Над центральным входом театра поднимаются в воздух две фигуры мифических крылатых существ женского пола. На крыше должен быть размещен герб Киева с изображением Архистратига Михаила, однако под давлением духовенства герб заменили аллегорической композицией в виде геральдических грифонов, которые в своих лапах держат лиру, что символизирует музыкальное искусство. Во время строительства архитектор Виктор Шретер значительное внимание уделял изысканному декору фасада, ритмике и внешнему виду театра. В прошлом этот театр имел системы парового отопления, достойное сценическое оборудование и кондиционирование воздуха. Зрители и артисты с увлечением рассказывали о великолепной акустике зала. Кроме того, Киевская опера была удачно размещена на небольшой площади и превратилась в ее композиционный и эстетический акцент.

В сентябре 1901 года. состоялось торжественное открытие нового театра исполнением кантаты «Киев» шведского композитора Вильгельма Гартельфельда, написание которой было приурочено к этому событию. Однако архитектору не суждено было дожить всего несколько месяцев до официального открытия театра. В начале прошлого века здесь была создана балетная труппа, которая обогатила представления танцами. Благодаря Национальной опере Украины появились таланты величайших танцовщиков прошлого века — Сержа Лифаря, который позже возглавлял балет парижской «Гранд Опера», и Вацлава Нижинского. На сегодня трехъярусный зал способен принять более полутора тысяч зрителей. В 1936 и 1987 гг. в здании проводились реконструкции. Во время частичной реконструкции 1936 г. здесь оборудовали двухэтажную пристройку репетиционных залов с тыльной стороны. Капитальную реконструкцию осуществили в течение 1984 — 1987 гг., как следствие произошло расширение оркестровой ямы и ликвидация неудобных мест. Благодаря мастерству реставраторов сохранился великолепный внешний декор театра и партера, во время работ была увеличена сцена, что позволило быстро менять декорации не только в антрактах, но также непосредственно и во время спектакля, заменили орган, обновили фойе и холлы, оборудовали специальный хоровой класс и тому подобное. Поэтому в 1988 г. Киевский оперный театр открывал новый сезон уже обновленным.

В начале XX века в период бурного культурного развития в Украине Киевская опера переживала лучшие времена своего расцвета. Однако театр пережил и времена больших испытаний в период Первой мировой и гражданской войны. После большевистской революции 1917 г. Киевскую оперу пытались ликвидировать как носителя антипролетарского жанра, в то время ее спасло заступничество российского певца Леонида Собинова. В 20-х годах прошлого века во время украинизации общества произошла реорганизация оперного искусства, появились оперы на сюжеты из украинской истории — «Рождественская ночь» и «Тарас Бульба» Николая Лысенко, «Запорожец за Дунаем» С. Гулака-Артемовского и «Беркуты» Б. Лятошинского. В 1934 г. произошла существенная реорганизация труппы в связи с переносом украинской столицы из Харькова в Киев, здесь начала работать группа солистов Харьковской оперы, как следствие, был расширен состав оркестра, хора и балетной труппы. В то время

Киевский театр оперы и балета считался одним из крупнейших театров в Советском Союзе, куда приглашали наиболее выдающихся тогдашних режиссеров, дирижеров и балетмейстеров.

В марте 1939 г. Киевской опере по случаю 125-летия со дня рождения Тараса Шевченко было присвоено имя великого Кобзаря. В период Второй мировой войны большую часть артистов эвакуировали сначала в г. Уфа, а затем — в Иркутск. После окончания военных лихолетий театр вновь вернулся в украинскую столицу и восстановил свой репертуар. В это время здесь дебютировало новое поколение вокалистов — Дмитрий Гнатюк, Лариса Руденко и Елизавета Чавдар. Выдающимися артистами балета стали Николай Апухтин, Анатолий Белов, Лидия Герасимчук, Елена Потапова и другие. Балетный репертуар пополнился рядом произведений искусства — «Ромео и Джульетта» С. Прокофьева, «Лилея» К. Данькевича, а также — «Лесная песня». Скорульского. В 1964 г. на Международном фестивале классического танца в Париже киевский балет был удостоен высшей награды Парижской Академии танца — Золотой Звезды. Монументальные постановки оперно-балетного искусства в 60 — 80-тых годах XX века подтверждали яркий талант артистов и творческий расцвет этого театра. За времена независимой Украины постановки Национальной оперы были удачными и успешными, за это время состоялись премьеры опер — «Макбет», «Бал-маскарад» Дж. Верди, «Любовный напиток» Г. Доницетти, «Золушка» Дж. Россини, «Ярослав Мудрый» Г. Майбороды, «Иоланта» П. Чайковского, «Моисей» М.Скорика и многих других. Слава киевского балета и выдающихся певцов вышла за пределы Украины на европейский уровень и достигла мирового значения.

Национальная опера Украины

относится к театрам оперы и балета, считается архитектурным шедевром города Киева, своеобразным храмом муз и относится к памятникам архитектуры национального значения. На расстоянии нескольких минут ходьбы по ул. Владимирской находятся: в северном направлении — Золотые ворота, в южном — Национальный Научно-Природоведческий музей и дом Центральной Рады с музеями внутри.

Systemschyk

1901 — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1901 (значення).

Політика[ред. | ред. код]

7 вересня підписано Заключний протокол між Китаєм і 11 державами (Німеччина, Австро-Угорщина, Бельгія, Іспанія, США, Франція, Велика Британія, Італія, Японія, Нідерланди та Росія), які брали участь у придушенні Боксерського повстання.

Аварії й катастрофи[ред. | ред. код]

21 лютого — американський пасажирський пароплав Ріо Де Жанейро (SS City of Rio de Janeiro) розбився на підводних каменях біля входу в протоку Золоті Ворота, загинуло 128 осіб, вижило 81.

1 квітня — турецький транспорт Аслана (Aslana) розбився на підводних каменях у Червоному морі, загинуло 180 осіб.

Призначення й звільнення[ред. | ред. код]

Наука[ред. | ред. код]

Уперше описано окапі
Німецький психіатр Альцгеймер уперше діагностує синдром, названий його ім’ям
10 грудня — через 5 років після смерті Нобеля започатковано премію його імені

Церква[ред. | ред. код]

Дивись також Категорія:Народились 1901

8 січня — Владко Володимир, український письменник-фантаст († 1974).
16 січня — Фульхенсіо Батиста, президент-диктатор Куби.
1 лютого — Кларк Гейбл, американський актор.
12 лютого — Іван Юхимович Сенченко, український письменник (†1975).
20 лютого — Нагуйб Мухаммед, єгипетський генерал, революціонер.
28 лютого — Полінг Лайнус Карл, видатний американський фізик і хімік.
27 березня — Ейсаку Сато, прем’єр-міністр Японії у 1967—1972, нобелівський лауреат миру у 1974.
29 квітня — Хірохіто, імператор Японії (1926-89 рр).
7 травня — Гері Купер, кіноактор.
20 травня — Макс Ейве, голландський шахіст, 5-й чемпіон світу.
26 травня — Грабовський Борис Павлович, вітчизняний фізик, творець електронної системи передачі на відстань рухомого зображення.
10 червня — Антонін Бечварж, чеський метеоролог і астроном.
7 липня — Вітторіо де Сіка, італійський актор, кінорежисер.
9 липня — Картленд Барбара, англійська письменниця.
4 серпня — Армстронг Луї, американський джазовий музикант, співак.
7 серпня — Солнцева Юлія Іполитівна, російська акторка і режисер.
8 серпня — Ернест Орландо Лоуренс, американський фізик, (†1958).
20 серпня — Квазімодо Сальваторе, італійський поет.
17 вересня — Чичестер Френсіс, англійський мандрівник.
23 вересня — Сейферт Ярослав, чеський поет.
29 вересня — Енріко Фермі, американський фізик італійського походження.
3 листопада — Мальро Анре, французький письменник.
18 листопада — Геллап Джордж, американський соціолог.
5 грудня — Вернер Гейзенберг, німецький фізик.
5 грудня — Волт Дісней, американський художник-мультиплікатор, режисер, продюсер, бізнесмен, творець «Діснейленду».
20 грудня — Роберт ван де Грааф, американський фізик, винахідник.
27 грудня — Дітріх Марлен, американська акторка німецького походження.

Дивись також Категорія:Померли 1901

Значення 1901 року для комп’ютерів[ред. | ред. код]

Дата 13 грудня 1901 20:45:52 є значимою для усієї сфери комп’ютерної техніки. Це найменші дані, які можна передати 32-бітовою розкладкою, що інтегрована у системи, що рахують секунди за технологією Юнікс. Це відповідає -2147483648 секундам з 1 січня 1970 року, 0:00:00. Через це багато комп’ютерних систем зберігання даних не можуть відображати ранню дату.

Багато комп’ютерних систем потерпають через 2038 рік. Тоді кількість секунд з 1970 року досягне позитивного значення 2147483648 секунд. І тоді комп’ютери помилково почнуть функціонувати з дати 13 грудня 1901 року 20:45:52.

Національна опера України — Німецькі сліди в Україні: Goethe-Institut Ukraine

Київський оперний театр було побудовано у 1897-1901 роках за проектом архітектора німецького походження Віктора Шрьотера.

ТУ 1867 році в Києві було створено постійну оперну і балетну трупу, і відтоді у Києві регулярно виконувались оперні та балетні вистави. У 1896 році пожежа знищила стару будівлю театру, після чого міська рада Києва оголосила міжнародний архітектурний конкурс на побудову нового – і головне! – кам’яного оперного театру. Близько двадцяти відомих архітекторів з різних країн — Італії, Німеччини, Росії та Франції – взяли участь у конкурсі. Переміг проект архітектора німецького походження Віктора Шрьотера у стилі неоренесансу. Архітектор зробив понад 250 малюнків та креслень. Будівництво почалось у 1898 році із залученням понад 300 працівників. Театр повинен був справляти враження не лише ззовні, а й бути затишним для глядачів та зручним для акторів.

Театр мав на теренах Російської імперії найбільшу і найкраще оснащену сцену (висота 22,87 м, ширина 34,3 м, глибина 17,2 м).

Особливо святково виглядала глядацька зала на 1650 місць, 384 з яких були у партері. Амфітеатр, ложа-бельетаж, чотири яруси – усе було прикрашено дрібними деталями з сусального золота. Темно-червоні крісла і штори навіювали водночас благородство й загадковість. Урочистої атмосфери додавали й величезні кришталеві люстри.

Зовнішній фасад театру був теж пишно прикрашений: красиві розетки, театральні маски, фронтони. Над входом гостей зустрічають скульптури Мельпомени і Терпсихори.

Новий театр було відкрито у вересні 1901 року оперою «Життя за царя» російського композитора Михайла Глінки.

Історія Київської опери зазнала також сумної події: 1 вересня 1911 року під час відвідування опери було смертельно поранено тодішнього прем’єр-міністра і міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Столипіна, який помер від отриманих травм через чотири дні. Його поховали на території Києво-Печерської лаври.

У 1939 Оперний театр було названо на честь українського поета Тараса Шевченка, погруддя якого можна побачити над головним входом.

Екскурсія по опері із Сусанною Чахоян

Контакти

Національна опера України
Київ, вул. Володимирська, 50
Тел. +38 044 2347165

Як дістатися до Національна опера України в Шевченківський Район з Автобус, Метро, Shuttle, Електричка або Тролейбус?

Поїздка транспортом до місця Національна опера України в місті Шевченківський Район

Вас цікавить те, як дістатися до Національна опера України в Шевченківський Район, Україна? Moovit допоможе вам знайти оптимальний шлях до Національна опера України і запропонує покрокові вказівки щодо подорожі туди з найближчої зупинки громадського транспорту.

Moovit відкриває для вас доступ до безкоштовних карт і в режимі реального часу надає вказівки щодо навігації по місту. Переглядайте розклади, маршрути, графіки руху і дізнавайтесь в режимі реального часу як довго триватиме поїздка до Національна опера України.

Шукаєте найближчу до Національна опера України зупинку або станцію? Перегляньте список зупинок, які є найближчими до вашого пункту призначення: Золоті Ворота; Вул. Володимирська; Театральна; Вул. Терещенківська; Ст. М. Льва Толстого; Пл. Львівська; Ст. М. Палац Спорту.

До Національна опера України можна дістатися за допомогою Автобус, Метро, Shuttle, Електричка або Тролейбус. Ось лінії і маршрути, які мають зупинки неподалік — Автобус: 114, 118 Електричка: ЕЛ, МЕ Метро: М1, М3

Вам потрібен альтернативний маршрут щоб дістатися до пункту призначення раніше? Moovit допоможе його знайти. За допомогою додатку Moovit або нашого веб-сайту отримати вказівки щодо подорожі до Національна опера України та з нього надзвичайно просто.

Ми можемо зробити подорож до Національна опера України простішою, саме з цієї причини більше 930 мільйонів користувачів, в тому числі пасажири в Шевченківський Район, довіряють Moovit як найкращому додатку міського громадського транспорту. Вам не потрібно завантажувати окремий автобусний або залізничний додаток, Moovit — це єдиний багатофункціональний додаток громадського транспорту, який завжди стане вам в нагоді під час пошуку оптимального за часом автобусу або потягу.

Національна опера дає концерт на Софійській площі у Києві

Національна опера України імені Тараса Шевченка, як і більшість театрів у всьому світі, тимчасово припинила роботу через пандемію та карантин, утім згодом планує поновити концертну програму.

Про те, які умови будуть забезпечені для глядачів та акторів у новому, 153-му, сезоні роботи українського оперного театру, чи не перейдуть концерти в онлайн та коли чекати першої постановки в ефірі Українського радіо розповів головний режисер опери, народний артист України Анатолій Солов’яненко.

Коли відкриття та який репертуар

За словами Солов’яненка, в опері чекають повної постави уряду, яку мають оприлюднити 28 серпня. До цього часу опера працюватиме тричі на тиждень з кількістю глядачів, яку дозволятимуть карантинні обмеження: один день буде для концертної програми оперної трупи під рояль, другий — вечір класичного балету без кордебалету, масових сцен та під фонограму, третій вечір — одна з вистав: «Моцарт і Сальєрі» Римського-Корсакова, «Наталка Полтавка», опера «Служниця пані» і балет Бізе-Щедрина «Кармен-Сюїта».

Умови для акторів та глядачів

для глядачів обов’язковими будуть масковий режим та температурний скринінг на вході;
у театрі всі вистави та програми будуть йти без антракту;
не працюватимуть буфети;
кількість дозволених місць на виставі залежатиме від того, в якій карантинній зоні опиниться регіон: одна людина на п’ять квадратних метрів в жовтій та зеленій зонах (близько 260-270 глядачів), одна людина на двадцять метрів — в помаранчевій.

Народний артист наголосив, що нові умови не вплинуть на вартість квитків оскільки адміністрація розуміє, «що глядачі не стали заробляти більше». Він також додав, що збитки театру через пандемію складають мільйони гривень, утім поки театр «не бачить реальних можливостей для їхнього відшкодування».

«Наразі існує грантова програма Українського культурного фонду, на яку ми подались, але яке буде рішення конкурсної комісії, сказати важко. Скажу, утім, спасибі державі, що в межах особливого фонду весь час наш колектив був профінансований і люди щомісячно отримувати свій оклад. Тому єдине, що нам потрібно, це побороти недугу. Поки пандемія триватиме, повноцінної роботи в нас, на жаль, не буде», — додав він

Онлайн-формат

Головний режисер опери розповів, що театр запровадив онлайн-формат і виклав у загальний безкоштовний доступ вистави, які були відзняті за попередні роки. Утім додав, що, на жаль, театр не зможе презентувати «живу» продукцію у такому форматі, оскільки для цього потрібно буде зібрати велику кількість людей разом.

Які найближчі події

Артист повідомив, що 30 серпня на Софійській площі у Києві відбудеться концерт «Зірки світової опери», в якому в супроводі великого симфонічного оркестру Київського муніципального театру опери та балету можна буде почути шість видатних українських співаків, яких визнав весь світ: Ольгу Кульчинську, Людмилу Монастирську, Валентину Плужнікову, Валентина Дитюка, Андрія Бондаренка і Євгена Орлова. Програма складатиметься з найпопулярніших творів світової оперної класики: Россіні, Верді, Пуччіні, Бізе. І, звичайно, Микола Лисенко і Мирослав Скорик.

Захід можна буде відвідати абсолютно безкоштовно і він триватиме майже дві години. Солов’яненко повідомив, що посадкова зона буде розрахована на півтори тисячі місць і з 17.30 до 18.50 на неї зможуть потрапити всі охочі. Він також наголосив, що тим, хто до неї не потрапить, доведеться слухати музику на ногах.

Національна опера України: лютий

Афіша Національної опери України на наступний місяць переповнена цікавими виставами. Проект театру «Українські оперні зірки у світі» надасть публіці чудову можливість почути й побачити співаків світового рівня, яких, на жаль, не часто можна споглядати на київській сцені. Серед них Людмила Монастирська, Ольга Микитенко, Ірина Житинська. Вперше в стінах опери лунатиме спів Олександра Пушняка, Олексія Пальчикова й Тараса Конощенка.

«Зірковий парад» розпочнеться уже цієї середи (30 січня) оперою «Набукко», в якій партію Абігайль виконуватиме Людмила Монастирська.

1 лютого оперою «Травіата» відзначить свій ювілей народна артистка України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Ольга Нагорна.

8 лютого шанувальники таланту Людмили Монастирської матимуть можливість почути її в головній партії в опері Джакомо Пуччині «Манон Леско», яку 28 вересня було поновлено в репертуарі (режисер Італо Нунціата). Свого часу ця вистава була дебютною для співачки, стане вона першою й для Сергія Пащука (Кавалер Ренато де Гріє) та Андрія Маслакова (Геронт де Равуар), а Геннадій Ващенко поновить у своєму репертуарі партію Леско, брата Манон.

9 лютого в «Іоланті» візьме участь ще одна гостя – Ольга Микитенко. У виставі відбудеться також дебют у партії Короля Рене провідного соліста театру Сергія Магери, а партію Ебн-Хакіа виконає корифей українського вокального мистецтва Іван Пономаренко.

22 лютого в опері Джакомо Пуччині «Тоска» разом з Оксаною Крамарєвою (Флорія Тоска) і Дмитром Кузьміним (Маріо Каварадоссі) київський глядач матиме можливість познайомитись із нашим співвітчизником Олександром Пушняком (Барон Скарпія), який уже кілька сезонів успішно працює у Веймарській опері (Німеччина).

24 лютого оперою Жоржа Бізе «Кармен» Національна опера України відзначить 85-річчя від дня народження видатного українського оперного співака і педагога Віктора Куріна. Головну партію виконає учениця Майстра Ірина Житинська, яка активно працює у європейських театрах. В інших партіях виступатимуть Андрій Романенко (Хозе), Геннадій Ващенко (Ескамільо), Тетяна Ганіна (Мікаела). У виставі також візьмуть участь учні Віктора Куріна, солісти театру Дмитро Агєєв (Цуніга) та Олександр Бойко (Данкайро).

27 лютого в опері «Любовний напій» шанувальники мистецтва матимуть ще одну нагоду познайомитись із двома солістами, які співають на європейських оперних сценах – Олексієм Пальчиковим (Неморіно) та Тарасом Конощенком (Дулькамара).
Балетна трупа театру після тріумфальних паризьких гастролей в Theatre des Champs Elysees, Opera de Paris теж не забула про своїх глядачів. 14 лютого подарунком усім закоханим стане балет «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф’єва – історія хоча й трагічного, але чистого та щирого кохання, яке здолало перешкоди та увіковічнилось у століттях. Далекого 1991 року київську постановку «Ромео і Джульєтта» рішенням ЮНЕСКО було визнано найкращою інтерпретацією цього твору і нагороджено медаллю.

19 лютого на продовження теми безмежного кохання – балет «Раймонда» Олександра Глазунова, створений за мотивом лицарської легенди.

Дитяча програма театру (субота, денні вистави!) також складається з цікавих постановок. 2 лютого даватимуть балет «Білосніжка та семеро гномів», а 9-го – «Лускунчика».

23 лютого за мотивами казки Олексія Толстого покажуть дитячий балет «Буратіно» на музику Юрія Шевченка.

Тож до зустрічі у театрі!

Олексій ГОНЧАР

За матеріалами прес-релізу

Национальная опера Украины имени Тараса Шевченко | театр, Киев, Украина

В Киеве: Культурная жизнь

… несколько театров, в частности Национальная опера Украины имени Тараса Шевченко. Спектакли представлены, в том числе, в театрах Леси Украинки, Ивана Франко. Кроме того, есть молодежный, под открытым небом, театры музыкальной комедии. В Киеве много кинотеатров; фильмы снимаются на местной студии. Регулярно проводятся концерты…

Подробнее «,» url «:» Introduction «,» wordCount «: 0,» sequence «: 1},» imarsData «: {» HAS_REVERTED_TIMELINE «:» false «,» INFINITE_SCROLL «:» » }, «npsAdditionalContents»: {}, «templateHandler»: {«metered»: false, «name»: «INDEX»}, «paginationInfo»: {«previousPage»: null, «nextPage»: null, «totalPages»: 1}, «seoTemplateName»: «PAGINATED INDEX», «infiniteScrollList»: [{«p»: 1, «t»: 540203}], «familyPanel»: {«topicLink»: {«title»: «Национальный Опера Украины »,« url »:« / место / Национальная опера Украины имени Тараса-Шевченко »},« tocPanel »: {« title »:« Справочник »,« itemTitle »:« Список литературы »,« toc » «: null},« groups »: [],« showCommentButton »: false,« fastFactsItems »: null},« byline »: {« участник »: null,« allContributorsUrl »: null,« lastModificationDate »: null,« contentHistoryUrl » «: null,» warningMessage «: null,» warningDescription «: null},» citationInfo «: {» участники «: null,» title «:» Национальная опера Украины имени Тараса Шевченко «,» lastModification «: null,» url » : «https: // www.britannica.com/place/Taras-Shevchenko-National-Opera-of-Ukraine»},»websites»:null,»lastArticle»:false}

Узнайте об этой теме в этих статьях:

Культурная жизнь Киева

В Киеве: Культурная жизнь
… несколько театров, в частности Национальная опера Украины имени Тараса Шевченко.Спектакли представлены, в том числе, в театрах Леси Украинки, Ивана Франко. Кроме того, есть молодежный, под открытым небом, театры музыкальной комедии. В Киеве много кинотеатров; фильмы снимаются на местной студии. Регулярно проводятся концерты…
Подробнее

Национальная опера Украины (Оперный театр — Киев, Украина) | Opera Online

соединение

Подключиться к своему счету
Логин *
Пароль *
Помни меня
Войти через Facebook
Создайте учетную запись

Все универсальные художественные лирики

Дом
Новости
Энциклопера
Наши референции
- Основные моменты лирического искусства
- Вся опера, идти дальше
- Биографии композиторов
- Портреты художников
События и фестивали
Календарь
Колонны

Язык
Язык
Расписание
График
Глоссарий
Глоссарий
Поиск
Поиск
Связь
Подключение
Сообщество
Сообщество

Язык

Deutsch
английский
Français

График

Глоссарий

Титр *

показать глоссарий

Поиск

Подключение

Подключиться к своему счету
Логин *
Пароль *
Помни меня
Войти через Facebook
Создайте учетную запись

Сообщество

Все комментарии
Список авторов
Список обозревателей

> Главная> Энциклопера> Национальная опера Украины Информация Описание Распечатать

Общая информация

Название оперного театра: Национальная опера Украины
Столица : Киев Украина
Локализация: улица Владимирская, 50 Показать карту
Официальный URL-адрес веб-сайта: http: // www.opera.com.ua

Онлайн-сообщество Opera

Поделиться Поделиться следить

Средний сорт

Вы профессионал? Спросите учетные данные для редактирования или создания ваших данных

Помощь — Контакт — Админ — Глоссарий — Условия эксплуатации Стать фанатом Следуйте в Твиттере Новостная лента

Национальная опера Украины

В центре Киева, где пересекаются две крупные столичные магистрали — улица Владимирская и улица Богдана Хмельницкого, прямо посередине между златоглавым Софийским собором и классическим строением Национального университета имени Тараса Шевченко находится здание. который был поэтически назван храмом муз, архитектурной жемчужиной Киева.Это Национальная опера Украины имени Тараса Шевченко.

Появлению этого совершенного сооружения предшествовало печальное событие: в феврале 1896 года после утреннего представления оперы П. Чайковского «Евгений Онегин» загорелась одна из гримерных. Огонь распространился мгновенно, и через несколько часов величественное здание Городского театра, построенное в 1856 году по проекту архитектора И. Штрома, сгорело дотла. Как это ни удивительно, но это был не исключительный случай.Всего за два года (1889 — 1891) в Европе и Америке сгорело 22 театральных помещения.

Киевляне искренне горевали по своему хоть и старому, но столь привычному театру. На его сцене выступали М. Ермолова, А. Ленский, М. Савина, С. Яблочкина, Г. Федотова, П. Стрепетова. Здесь прозвучал бойкий голос А. Аллриджа, большого негритянского трагика и искреннего друга Тараса Шевченко. Именно здесь продемонстрировали свое искусство самые известные актрисы 19 века Э. Дузе и С. Бернхардт.
Именно на этой сцене началась биография первого в России, за пределами Москвы и Санкт-Петербурга, постоянно действующего оперного театра. Здесь публика имела возможность насладиться игрой украинских коллективов с участием. М.Кропивницкий, М.Садовский, М.Заньковецкая …
И оперного театра больше не было. Публика, творческая интеллигенция обратилась к «родителям города» с просьбой решить вопрос о строительстве в Киеве, одном из крупнейших промышленных и культурных центров тогдашней Российской Империи, нового помещения оперного театра.
После бурных споров Городская дума (Городская Дума) приняла решение о проведении международного конкурса на проект Киевской оперы. В нем приняли участие более двадцати архитекторов из Украины, России, Германии, Франции и Италии. 25 февраля 1897 года жюри объявило результаты конкурса. Лучшим был признан проект российского архитектора Виктора Шретера.
Вскоре в Киев привезли его техническую документацию — 280 чертежей, по которым и должно было родиться изысканное сооружение в стиле неоренессанс.Строительство на месте старого театра началось в 1898 году. На строительстве одновременно трудились более 300 человек.
К сожалению, архитектор не дожил несколько месяцев до того дня, когда произошло торжественное освящение нового помещения Киевской оперы. Киевский городской оперный театр тогда действительно поразил всех: его партер, амфитеатр, бельевой кружок и четыре кружка вмещали 1650 зрителей (в партере — 384 места). В интерьерах преобладали бархат и бронза.Изысканные кресла, люстра и лампы привезены из Вены. Общая кубатура театра составила почти 100 000 кубометров, площадь помещений — 40 210 кв.м.
Над парадным входом в театр красовался герб Киева с изображением покровителя города Архангела Михаила. Киевский митрополит Фиогност признал это богохульством и категорически выступил против предложения поставить образ священного небесного воина над таким греховным учреждением.Затем на смену гербам пришла аллегорическая композиция: геральдические грифоны с лирой на лапах как символ музыкального искусства.

Фасад здания украшали бюсты композиторов М.Глинки и А.Серова, подаренные Киеву артистами петербургского Мариинского театра. В 1934 году при реставрации здания были сняты бюсты.
Для архитектора был важен не только внешний вид театра, но и ритмичный и изысканный декор фасада.В.Шретер также позаботился о том, чтобы помещения были удобными как для актеров на сцене, так и для зрителей в зрительном зале. В то время сцена Киевской оперы была самой большой в России (ширина 34,3 м, глубина 17,2 м, высота 22,7 м). Театр имел системы парового отопления, кондиционирования, прекрасное сценическое оборудование.
Здание тоже гармонично вписалось в окружающую среду. Архитектор учел, что место, выбранное для театра, находится в исторической части Киева, и позаботился о том, чтобы здание в стиле неоренессанс было приемлемым для глаз в этом архитектурно-природном ландшафте.И ему это удалось чудесным образом.
Однако в 1930 году обсуждался проект социалистической перестройки помещения Киевской оперы с целью придания ему архитектурных черт нового «пролетарского стиля». К счастью для будущих поколений, эти планы не осуществились.
Более восьмидесяти лет в нем просуществовал архитектурный шедевр В. Шретера без изменений, реконструкции и капитального ремонта (кроме пристроек 1936 года к тыльной стороне здания — двухэтажному помещению репетиционных залов).За время эксплуатации конструкции изношены, сценическое оборудование и механизмы устарели физически и морально, сильно утратил внешний и внутренний декор, потускнела позолота интерьеров. К тому же, возведенное на месте бывшего оврага, помещение стало постепенно проседать и давать трещины.
В 1983 — 1988 гг. Проводилась капитальная реконструкция театрального помещения. Здание, испытавшее на себе тяготы времени и событий Второй мировой войны (артиллерийские обстрелы, прямое попадание авиабомбы), потребовало масштабных работ, которые продолжались почти пять лет.В 1988 году Киевская опера открыла свой 120-й сезон в обновленном помещении, которое предстало во всей красе.
Реставраторы не только сохранили прекрасный внешний вид театра и зрительного зала, но и значительно его обогатили. После переноса деревянных гардеробы на первый этаж фойе стало красивее и просторнее.
Теперь фойе театра завораживает своей торжественностью, утонченностью и сияет огнями ламп и блеском, которые отражаются в великолепных венецианских зеркалах.
Мраморные ступени лестниц, покрытые уникальными фарфоровыми светильниками, ведут к бельевым кругам и кружкам. Везде бронза, позолота и свет хрустальных люстр.
Учитывая требования времени, реставраторы внесли существенные изменения в закулисную часть помещения театра. Это позволило увеличить количество репетиционных залов и гримерных; Также был оборудован специальный хоровой класс. Изменились и параметры сцены. Его глубина увеличена с 17 до 20 м, а высота с 23 до 27 м, что позволяет производить смену декораций не только в антракте между действиями, но и во время спектакля.Общая площадь сцены сейчас составляет 824 кв. Он был оснащен новейшими на то время механизмами, электроникой и освещением.
При реставрации вместо старого органа был установлен новый, сделанный по заказу театра чешской фирмой «Rieger-Kloss». Переоборудовали и оркестровую яму, теперь в ней одновременно могут разместиться 100 музыкантов.
Всего после реставрации площадь театральных помещений увеличилась на 20 000 кв. Количество гримерных увеличилось вдвое, появились новые репетиционные залы.

http://www.ukrainatour.com/en/excurssion/excurssion-to-kiev-2

http://www.ukrainatour.com/en/excurssion/kyiv-city-excurssion

http://www.ukrainatour.com/en/excurssion/saint-sophia-cat Cathedral

http://www.ukrainatour.com/en/excurssion/excurssion-to-pecherskaya-lavra

Прошедшие выставки — Nova Opera

Год	Производство	Место
2014	Шоу открытия фестиваля	ГогольФест, Украина, Киев
2014	Кориолан	ГогольФест, Украина, Киев
2014	Кориолан	Донкульт, Украина, Киев
2014	Кориолан	КПИ, Украина, г. Киев
2015	Кориолан	КПИ, Украина, г. Киев
2015	Кориолан	Львовский государственный оперный театр, Украина, Львов
2015	ИЙОВ	ГогольФест, Украина, Киев
2015	ИЙОВ	КПИ, Украина, г. Киев
2016	ИЙОВ	фестиваль KODY, Польша, Люблин
2016	ИЙОВ	Porto Fanko GogolFest, Украина, Ивано-Франковск
2016	Непростой	Porto Fanko GogolFest, Украина, Ивано-Франковск
2016	Непростой	Atlass Weekend, Украина, Киев
2016	ИЙОВ	3 выступления в Дании, Копенгаген
2016	Шоу открытия фестиваля	ГогольФест, Украина, Киев
2016	Непростой	ГогольФест, Украина, Киев
2016	ВАВИЛОН	ГогольФест, Украина, Киев
2016	ВАВИЛОН	Фестиваль странствующих театров, Польша, Гардзенице
2016	ИЙОВ	Шекспировский театр, Польша, Гданьск
2017	Гамлет	Театр Франко, Украина, Ивано-Франковск
2017	ВАВИЛОН	КПИ, Украина, г. Киев
2017	ИЙОВ	Дворец Ярослава Мудрого, Украина, Харьков
2017	ИЙОВ	Musikverein, Austria, Вена
2017	ИЙОВ	Македонский театр оперы и балета, Македония, Скопье
2017	Шоу открытия фестиваля	Порто Фанко, Украина, Ивано-Франковск
2017	Опера-установка	Atlass Weekend, Украина, Киев
2017	Гамлет	Гданьский Шекспировский фестиваль, Польша, Гданьск
2017	Воццек	16+ Festival, Украина, Киев
2017	ИЙОВ	Национальный театральный фестиваль, Украина, Кропивницкий,
2017	ARK	ГогольФест, Украина, Киев
2017	ВАВИЛОН	Форум Издателей (показ открытия), Украина, Львов
2017	ARK	ГогольФест, Украина, Киев
2017	Воццек	Атлас, Украина, Киев
2018	ИЙОВ	Фестиваль прототипов, США, Нью-Йорк
2018	Литургия	США, Стэмфорд
2018	Литургия	США, Нью-Йорк
2018	МИФ: Презентация саундтрека	Кинотеатр Украина, Украина, Киев
2018	«AIR» — Французская весна: шоу открытия фестиваля	Софийская площадь, Украина, Киев
2018	ИЙОВ	Национальная опера, Украина, Киев
2018	ИЙОВ	ГогольФест Стартап, Украина, Мариуполь
2018	Шоу открытия фестиваля: ПЕРВАЯ НОЧЬ В ОПЕРЕ	Operadagen Rotterdam, Нидерланды, Роттердам
2018	ИЙОВ	Operadagen Rotterdam, Нидерланды, Роттердам
2018	Шоу открытия фестиваля: АЭРОФОНИЯ	Порто Франко, Украина, Ивано-Франковск
2018	Электроакустическое шоу	ДА, Украина, г. Киев
2018	ИЙОВ	Salle Cortot, France, Paris
2018	ИЙОВ	г.Веселая церковь, Франция, Париж
2018	ГАЗ (тизер)	Мыстецький Арсенал: Фестиваль Курбаса, Украина, Киев
2018	Гамлет	PLAY Festival, Украина, Киев
2019	ИЙОВ	Театр Шевченко, Украина, Кривой Рог
2019	NERO	ГогольФест, Украина, Мариуполь
2019	ГАЗ	Национальный театр им. Франко, Украина, Киев
2019	ЛЕСТНИЦА К…	Одесский международный кинофестиваль, Украина, Одесса
2019	Церемония закрытия Одесского международного кинофестиваля	Одесский национальный академический театр оперы и балета, Украина, Одесса
2019	ИЙОВ	ЛьвовМозАрт, Украина, Львов
2019	ГАЗ	Musiktheatertage WIEN, Австрия, Вена
2019	ПРО ДНИПРО — Шоу открытия фестиваля	ГогольФест, Украина, Днепр
2019	ИЙОВ	ГогольФест, Украина, Винница
2019	ИЙОВ	Кинотеатр / Концертный зал Киев Русь, Украина, Киев
2019	Юбилейный концерт Даха Браха	Дворец спорта, Украина, г. Киев
2019	ГАЗ	3 спектакля в La MaMa Theater, США, Нью-Йорк
2020	Национальная премия имени Шевченко: Церемония награждения (Победитель Treatre 2020: IYOV)	Национальная опера, Украина, Киев
2020	ИЙОВ	Букет Киев Сцена, Украина, Киев
2020	TAKE OFF — Шоу открытия фестиваля	Dream GogolFest, Украина, Херсон
2020	ИЙОВ	Dream GogolFest, Украина, Херсон
2020	ЧЕРНОБЫЛДОРФ.Археологическая опера	Мыстецький Арсенал, Украина, Киев
2020	О чем молчит Заратустра о	ГогольФест, Украина, Днепр
2020	О чем молчит Заратустра о	Зум-опера. Онлайн премьера
2020	ИЙОВ	Корсакский художественный музей, Украина, Луцк
2021	LE	Украинский Дом, Украина, Киев

7 самых красивых театров Украины

Многогранная украинская архитектура представлена не только древними соборами, но и рядом культурных объектов, например, театров.Переходя от итальянского Возрождения 16 века к стилям ар-нуво 19 века, здесь много зданий и интерьеров, которые порадуют и поразят.

Львовский государственный академический театр оперы и балета — жемчужина не только львовской архитектуры, но и украинской. Здание является одним из самых красивых архитектурных образцов в стиле неоренессанс в Европе, его часто сравнивают с Венским оперным театром. Его двери впервые открылись в 1901 году, но строительство началось на три года раньше.Его фасадом можно бесконечно восхищаться, но стоит обратить внимание на великолепный интерьер. Львовский оперный театр назван в честь одной из вдохновляющих женщин украинской истории — Соломии Крушельницкой, оперной дивы.

Здание Одесского театра оперы и балета XIX века — настоящая гордость украинцев. Этот замечательный памятник уже давно стал символом города. Театр представляет собой архитектурную смесь итальянского Возрождения, венского барокко и классического рококо.Издалека Одесский театр оперы и балета напоминает Дрезденский оперный театр.

Национальная опера Украины расположена в самом центре древнего Киева на пересечении двух многолюдных улиц — Владимирской и Богдана Хмельницкого. Фасад здания украшен лепниной, а у главного входа — увидеть композицию в виде грифонов, держащих в руках символ музыки — лиру. С начала 20 века в театре были показаны десятки тысяч невероятных спектаклей, среди которых стоит отметить невероятный балет Сергея Полунина (известного украинского артиста балета и актера из фильма « Танцор »).

Suzirija (Созвездие на английском языке) — Киевская академическая мастерская театрального искусства и первый украинский помолвочный театр одновременно. Он был создан в 1988 году и с тех пор служил волшебным развлечением для местных жителей. В наши дни здание театра является исторической достопримечательностью в стиле модерн. Однако до 1908 года Сузирия была частной собственностью. Особняк был местом киевского интеллигента, где регулярно проходили художественные салоны.Интересно, что каждый спектакль начинается с экскурсии по особняку под руководством художественного руководителя театра.

Тернопольский академический драматический театр имени Тараса Шевченко — главная театральная арена города. Это крупное культурное заведение, вмещающее до 600 человек. Работая с 1957 года, он получил статус академического заведения спустя 50 лет. Помимо основной сцены есть еще небольшой зал. В настоящее время здесь можно посещать не только театральные постановки, но и спектакли оркестров и балетов.

Харьков известен как театральная столица Украины; В нем представлено богатое разнообразие спектаклей, от традиционных театральных до современных импровизационных пьес. Харьковский национальный академический театр оперы и балета — один из старейших музыкальных театров страны.